методика організації волонтерського руху

МЕТОД «РІВНИЙ-РІВНОМУ» (peer-education — англ. реег — рівний та edu — освіта) — засіб передачі достовірної, соціально значущої інформації під час неформального або особливим способом організованого спілкування в соціальній групі людей, рівних за якоюсь певною ознакою (вік, інтереси, цінності, потреби, проблеми тощо). Метод «рівний — рівному» передбачає об’єднання людей у групи за якимись спільними ознаками з метою забезпечення їх точною інформацією й спростування розпо­всюджених помилкових поглядів, стереотипів, а також для того, щоб допомогти їм розвинути навички, які необхідні для ефективної адаптації та інтеграції в соціумі. У науковій літературі визначається два різновиди методу «рівний-рівному»: спосіб навчання однолітків однолітками; спосіб навчання рівних рівному (за іншими ознаками, крім віку).

Навчання однолітків однолітками відомо з другої половини XIX ст., коли набула поширення ланкастерська система навчання, суть якої в тому, щоб в умовах відсутності достатньої кількості вчителів забезпечити знаннями усіх учнів. Особливого значення набув цей метод на Заході в 80—90-х роках минулого століття в роботі з підлітками та молоддю. В Україні метод «рівний — рівному» почали впроваджувати в діяльність спеціалісти соціальної сфери наприкінці XX ст. Розповсюдження цього методу в навчально-виховних закладах країни відбулося завдяки Національній програмі Міністерства освіти і науки /ПРООН/

ЮНЕЙДС «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя, яка реалізовувалась у 2000—2002 роках. Зараз цей метод широко застосовують у діяльності соціальних педагогів та соціальних працівни­ків, які працюють з молоддю, зокрема під час первинної профілактики та формуванні здорового способу життя. У той же час метод «рівний — рівному» активно використовують недержавні організації, соціальні служби, що працюють з різними ка­тегоріями клієнтів, зокрема споживачами ін’єкційних наркотиків, особами з ВІЧ-позитивним статусом, людьми з особливими потребами тощо.

Для класифікації різновидів методу «рівний — рівному» використовують різні критерії, серед них: мета використання методу, рівень профілактики, на якому використовують метод, ознака рівності, яка покладена в основу застосування методу.

Згідно з такою ознакою рівності, як вік — метод «рівний — рівному» трактують як спосіб «навчання ровесників ровесниками, однолітків однолітками». У соціально-педагогічній літературі утвердилось сприйняття методу «рівний-рівному» переважно як способу передачі соціально значущої інформації спеціально підготовленими підлітками рівним собі особам за віком. Використовують такий метод, як правило, у первинній профілактиці.

Відповідно до інших, ніж вік, ознаками рівності, «рівний — рівному» трактують як спосіб «навчання рівних рівними» тобто йдеться про надання інформації в середовищі людей «рівних» між собою за різноманітними ознаками (цінності, проблеми, професія, соціальний рівень, хобі, інтереси тощо). Однаковий вік не вирішальний для рівності, і це поширюється на різні вікові й міжвікові категорії. Метод « рівний — рівному» трактують як спосіб «навчання рівних рівними». Його можна використовуватися у всіх видах профілактики, але частіше — у вторинній чи третинній (рівність за проблемою).

Метод «рівний-рівному» одночасно з формальною традиційною освітою та іншими підходами в неформальній освіті — це стратегічний засіб передачі інформації в суспільстві з метою зацікавлення людей їхнім власним здоров’ям та розвитком.

Метод «рівний — рівному» як спосіб навчання однолітків та людей, рівних за певними ознаками, має переваги: знання цінностей і вимог соціальної групи, у якій здійснюється спілкування; високий ступінь довіри; рівність у взаєминах; схожий внутрішній світ, досвід, схоже ставлення до проблеми; однаковий рівень (освітній, культурний, соціальний тощо); молоді люди розуміють один одного, використовуючи невербальні та вербальні засоби спілкування (наприклад, сленг), а дорослому необхідно досконало знати (а значить, вивчити) мову молодіжного спілкування; підвищена самооцінка та впевненість у собі, почуття власної гідності та віри в себе не тільки в підлітків-інструкторів, які виступають у ролі вихователів, а й у тих, з ким вони працюють. Разом з тим метод «рівний-рівному» має свої недоліки: не завжди достатньо схожості (бути схожим — не означає бути рівним); недостатність досвіду, інформації в підлітків; важкість контролю, вимірювання результатів методу; можливість спотворення інформації підлітками; вік підлітка (людина ще не пережила того, про що говорить, її не сприймають як експерта в даній ситуації, справі).

Використання методу «рівний-рівному» в просвітницькій діяльності передбачає такі основні етапи:

- попередню роботу з групами волонтерів із метою забезпечення їх точною інформацією й спростування розповсюджених помилкових поглядів, стереотипів, відпрацювання навичок, які необхідні для ефективного спілкування з рівними собі за якоюсь певною ознакою;

- організацію внесення знань у середовище рівних підготовленими волонтерами на основі існуючого тут обміну інформацією.

Використання методики «рівний — рівному» для формування образу здорового способу життя серед молоді

Студентки 53 групи

СПФ заочної форми навчання

Сердюк Олени В’ячеславівни




Предыдущий:

Следующий: