методика укр.мови

15) Види читання.Способи читання

Багатозначність слова „читання”. Завдання предмета читання формувати навички свідомого, правильного виразного читання, закріплювати та удосконалювати їх, а також виробляти прагнення до самостійного читання.

Такі завдання здійснюються на уроках класного і позакласного читання. Структура таких уроків різна, але мета їх одна: навчити дітей читати. У програмі читання і розвиток мовлення йде разом (читання і розвиток мовлення). У програмі визначаються завдання до техніки читання і розвитку мовлення. На уроках читання маємо можливість 7 – 12 (15) хв. проводити бесіду за темою, яка вивчається, при цьому також звертати увагу на розвиток усного зв’язного мовлення школярів, тому що в завданні предмета „Укр. мова” є складовою частиною розвиток усного мовлення дітей. Предмет має навчити учнів правильно розмовляти, читати.

Читання – це вид мовленнєвої діяльності, що полягає в декодуванні графічних знаків, тобто перекладі буквеного коду в розумові образи. Які реалізуються в зовнішньому або внутрішньому мовленні.

Види, якості і способи читання в початкових класах

Маємо удосконалити набуті навики читання. При цьому маємо звернути увагу на:

1) темп (швидкість);

2) правильність читання;

3) свідомість читання;

4) результат читання.

Уроки читання мають складніші завдання:

1) формулювати культурного читача, який би сприймав у єдності змісту і форми;

2) удосконалювати навики свідомого, виразного і правильного читання;

3) розвиток мислення;

4) виховання дітей.

Види читання:

1) голосне (контроль, свідомість);

2) мовчазне.

Читання вголос сприяє розвитку орфографічної грамотності, формуванню навичок сприйняття і відтворення інтонаційного і ритмомелодійного ладу мовлення, збагаченню словникового запасу і набору структурних моделей і тим самим удосконаленню усного і писемного мовлення.

Читання мовчки – «читання очима», без зовнішніх мовленнєвих рухів, — характеризується активізацією процесів розуміння, запам’ятовування і засвоєння прочитаного, а також зростання темпу, порівняно з читанням уголос. У читанні мовчки виключаю озвучування слів, що сприймаються зором. Учні роблять менше пауз, більше охоплюють знаків за одним рухом очей, тобто розширюється „поле читання”. Це прискорює читання і дає можливість вдумуватися у зміст. Щоб читання мовчки було свідомим, даю учням перед читанням певне завдання. Так, залежно від розвитку й підготовленості учнів такі завдання можуть бути найрізноманітнішими. Наприклад:

- знайти в тексті відповідь на дане запитання;

— дати відповідь на запитання своїми словами;

- прочитати і переказати прочитане;

- прочитати і пояснити заголовок статті;

- скласти план прочитаного;

- поділити оповідання на частини;




Предыдущий:

Следующий: