Теми 5

Тема 5

ОБЛІК СПЕЦІАЛЬНИХ РЕЖИМІВ ОПОДАТКУВАННЯ

1. Податковий облік при спрощеній системі оподаткування

2. Облік фіксованого сільськогосподарського податку

1. Податковий облік при спрощеній системі оподаткування

18 листопада 2011 року, Президент підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності»

Нові правила для спрощенців набрали чинності 1 січня 2012 року.

Виходячи з положень прийнятого закону наведемо основні положення які визначатимуть право перебування та діяльність на спрощеній системі оподаткування.

Усіх спрощенців поділили на чотири групи. Групи мають різні критерії відповідності для права перебування на спрощеній системі та, відповідно, різні ставки єдиного податку (табл.5.1).

Підприємці сплачують податок за ставкою 15% від доходу за виникнення наступних причин:

1) за перевищення дозволеного обсягу доходу (із суми перевищення);

2) від провадження діяльності не зазначеної в свідоцтві платника ЄП (для І та II груп);

3) від виду діяльності не дозволеного платникам єдиного податку;

4) при застосуванні розрахунків в не грошовій формі (платникам ЄП дозволяються розрахунки тільки грошові — в готівковій та безготівковій формах).

Таблиця 1.1

Групи та критерії відповідності для права перебувати на спрощеній системі

Групи

Кількість найманих працівників*

Доход за календарний рік, що передував переходу на ЄП

Види діяльності

Ставка ЄП: фіксована (% до мінімальної зарплати (МЗП) станом на 1 січня) або % до доходу)

1 (ФО-П)

Без найманих працівників

не перевищує 150 000 грн.

роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках надання побутових послуг** населенню

1% — 10% від МЗП***

2 (ФО-П)

одночасно не перевищує 10 осіб

не перевищує 1 000 000 грн.

Надання послуг, в т.ч. побутових, платникам єдиного податку та/або населенню; — виробництво та/або продаж товарів; — ресторанне господарство

2% — 20% від МЗП***

3 (ФО-П)

одночасно не перевищує 20 осіб

не перевищує 3 000 000 грн.

Нема обмежень**** крім заборонених для спрощеної системи п.291.5 ст.291 ПКУ

а) 3% від доходу***** у разі сплати ПДВ;

4 (юридичні

особи)

середньооблікова

кількість працівників не перевищує 50 осіб

не перевищує

5 000 000 грн.

Нема обмежень**** крім заборонених для спрощеної системи п.291.5 ст.291 ПКУ

б) 5% від доходу***** у

разі включення ПДВ

до складу

єдиного податку

5 (ФО-П)

одночасно не перевищує 20 осіб

не перевищує

20 000 000,00 грн.

Нема обмежень**** крім заборонених для спрощеної системи п.291.5 ст.291 ПКУ

7 % від доходу***** у разі сплати ПДВ;

10 % від доходу***** у

разі включення ПДВ

до складу

єдиного податку

6 (юридичні особи)

одночасно не перевищує 20 осіб

не перевищує

20 000 000, 00 грн.

Нема обмежень**** крім заборонених для спрощеної системи п.291.5 ст.291 ПКУ

* при розрахунку не враховуються працівники, які перебувають у відпустці по вагітності та по догляду за дитиною до трьох років

** перелік послуг які відносяться до побутових наведено в новій статті п.291.5 ст.291 ПКУ

***встановлюються щороку місцевими радами залежно від виду діяльності з розрахунку на календарний місяць. У разі якщо платник єдиного податку цієї групи провадить кілька видів господарської діяльності, для яких установлено різні ставки податку, такий підприємець отримує одне свідоцтво і сплачує податок за більшою ставкою.

**** Крім заборонених для здійснення на спрощеній системі взагалі (див. нижче}.

***** Базою оподаткування є дохід від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг. Доходом вважається вся сума, отримана платником податку за здійснення операцій з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) у готівковій та/або безготівковій формі.

У разі здійснення декількох дозволених видів діяльності або здійснення діяльності на територіях більш як однієї ради застосовується максимальна ставка податку.

Наслідки перевищення обсягів реалізації:

- сума перевищення оподатковується по підвищеній ставці (для 1 -3 груп — 15%, для 4,5,6 групи — подвійна ставка);

- платники податку 1 -2 групи переходять з наступного кварталу у відповідну досягнутого обсягу групу (заява — до 20 числа місяця, наступного за кварталом, в якому мало місце перевищення), а за відсутності такої заяви — на загальну систему.

- платники податку 3-4 групи переходять на загальну системну оподаткування.

Свідоцтво про сплату єдиного податку і патенти про сплату фіксованого податку на 2011 рік є дійсним до отримання нового Свідоцтва, виданого за новими правилами, але не пізніше ніж до 1 червня 2012 року;

Всі підприємства та підприємці (і колишні спрощенці і ті хто в 2011-му був на загальній системі) хто прийме рішення перейти на спрощену систему з 1 січня 2012 року та відповідає вимогам нової ст. 291 ПКУ (яка визначає критерії для спрощенці) мають подати відповідну заяву не пізніше 25 січня 2012 року.

Для суб’єктів, які не були платниками єдиного чи фіксованого податку, обсяг доходу одержаний у 2011 році, для визначення права на застосування спрощеної системи у 2012 році, перераховується за правилами визначення доходів спрощенців (згідно нової ст. 292 ПКУ).

Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб’єктом господарювання заяви.

Свідоцтво платника податку анулюється органом державної податкової служби у випадках та у строки:

а) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, — в останній день календарного кварталу, в якому подано заяву щодо такої відмови;

б) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем відповідно до закону — в день отримання органом державної податкової служби від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

в) несплати протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому Податковим кодексом, податкового боргу, що виник у платника єдиного податку, — в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу;

г) здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання — в останній день податкового (звітного) періоду, в якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

д) перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, — в останній день податкового (звітного) періоду, в якому допущено таке перевищення;

е) перевищення протягом податкового (звітного) кварталу (календарного року) обсягу доходу, який дає право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному податковому (звітному) кварталі (календарному році), — в останній день податкового (звітного) періоду, в якому відбулося таке перевищення;

є) застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж у грошовій формі, — в останній день податкового (звітного) періоду, в якому допущено такий спосіб розрахунків.

У разі виявлення органами державної податкової служби під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених цією главою, свідоцтво платника єдиного податку анулюється на підставі акта перевірки.

Фізичні особи - платники єдиного податку 3-ої групи — можуть реєструватися платником ПДВ, але тільки при відповідності критеріям обов’язкової реєстрації (п. 181.1. ПКУ).

Платникам єдиного податку надано право вибирати квартальний звітний період по ПДВ.

Юридичні та фізичні особи, що є перейшли на спрощену систему оподаткування не можуть здійснювати:

Юридичним особам:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор;

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу ПММ в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

5) видобуток, реалізацію корисних копалин;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами, визначеними розділом III ПКУ;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти та зв’язку;

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

Фізичним особам:

1) здійснення технічних випробувань та досліджень (гр. 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;

2) надання в оренду земельних ділянок (площа яких перевищує 0,2 га), житлових приміщень (площа яких перевищує 100 м. кв.), нежитлових приміщень (споруди, будівлі) та/або їх частини (загальна площа яких перевищує 300м.кв.).

Заборонено переходити на ЄП наступним юридичним особам:

1) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

2) у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками ЄП, дорівнює або перевищує 25%;

3) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку.

Крім цього не можуть перейти на спрощену систему нерезиденти та СГД, які на день подання заяви мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Доходом платника єдиного податку є:

1) для підприємця — доход, отриманий в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формах (йдеться про прострочену кредиторську заборгованість та безоплатно отримані товари, роботи, послуги). При цьому до доходу не включаються пасивні доходи (про центи, дивіденди, роялті, страхові виплати і відшкодування) а також доходи, отримані від продажу рухомого та не рухомого майна, яке належить на праві власності фізичні: особі та використовується в її господарській діяльності;

2) для юридичної особи — будь-який доход, включаючи дохо представництв, філій, відділень такої юридичної особи отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формах (прострочена кредиторська заборгованість та безоплатно отримані товари, роботи, послуги).

До суми доходу за звітний період включаються сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (це і є єдині доходи в нематеріальній формі, дозволені платникам єдиного податку).

Посередницька діяльність — у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Облік доходів ведеться за касовим методом. Отже датою отримання доходу є:

- дата надходження коштів на поточний рахунок (у касу);

- дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності,

- дата фактичного отримання безоплатно одержаних товарів (робіт, послуг)

Юридичні особи ведуть спрощений облік доходів та витрат за методикою затвердженою Мінфіном. Звітний період та сплата податку:

Для першої групи платників ЄП податковим (звітним) періодом буде календарний рік, а для другої, третьої та четвертої груп -квартал.

Перша та друга групи спрощенців сплачуватимуть ЄП авансом, не пізніше 20 числа поточного місяця. Нарахування таких авансових внесків органи ДПС здійснюватимуть на підставі заяви щодо розміру обраної платником ЄП ставки, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Підприємці І та II груп, які не використовують найману працю, звільняються від сплати ЄП на час відпустки (1 календарний місяць на рік), а також за період хвороби (підтвердженої копією лікарняного, якщо хвороба триває ЗО і більше календарних днів). Суми сплачені за такий період за заявою підприємця зараховуються в рахунок майбутніх платежів.

Третя та четверта групи спрощенців сплачують ЄП протягом десяти календарних днів після граничного строку подання квартальної декларації.

Спрощена система оподаткування звільняє від сплати:

1) податку на прибуток підприємств:

2) ПДФО у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з правилами спрощеної системи

3) ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку 3%;

4) земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;

5) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

6) збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Отримані суми єдиного податку відділення ДКУ перераховують у таких пропорціях:

до місцевого бюджету — 43 %;

до Пенсійного фонду України (як частина суми ЄВСС) — 57 %.

Мінімальна сума ЄВСС незалежно від обраної системи оподаткування становить 34,7% (страхування на випадок безробіття і пенсійне страхування).

Максимальна сума ЄВСС при реєстрації за всіма видами ЗДСС-38,11 %.

Розмір єдиного соціального внеску для найманих працівників знаходиться у межах — 36,76 % - 49,7 %.

Платники єдиного податку першої та другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, встановленому Міністерством фінансів України.

За результатами господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду платники податку подають до органу державної податкової служби декларацію суб’єкта малого підприємництва-платника податку в строк, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду.

2. Облік фіксованого сільськогосподарського податку

З метою стимулювання розвитку сільськогосподарського виробництва передбачено функціонування спеціального податкового режиму у формі фіксованого сільськогосподарського податку.

Спеціальний податковий режим - це система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб’єктів. Спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків та зборів.

Фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який справляється з одиниці земельної площі у відсотках від її нормативної оцінки та сплата якого замінює сплату окремих податків і зборів. Згідно із п. п. 9.1.14 ст. 9 ПК фіксований сільськогосподарський податок належить до загальнодержавних податків, тобто таких, що є обов’язковими до сплати на усій території України.

Платниками податку є юридичні особи, незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання. Відповідно, платниками ФСП можуть бути також суб’єкти, які займаються виловом риби у внутрішніх водоймах (рибгоспи).

Мінімальна величина частки сільськогосподарського товаровиробництва (75 %), що дає право на застосування спеціального режиму, та встановлено період, за який вона повинна розраховуватися (попередній рік).

Не є платниками податку:

суб’єкти, у яких понад 50 % доходів від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва займає виручка від реалізації декоративних рослин, диких тварин і птахів, хутра та хутряних виробів, а також які виробляють і реалізовують підакцизні товари (крім виноградних виноматеріалів. що в подальшому використовуються іншими суб’єктами для виробництва готової продукції;

суб’єкти, що мають на дату подачі заяви про набуття статусу платника ФСП податковий борг (за винятком безнадійного боргу, що виник внаслідок дії форс-мажорних обставин).

Сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника ФСП подають не пізніше 20 лютого поточного року звітність та документи, що вказані в табл. 5.2.

Таблиця 5.2

Звітність та документи сільськогосподарських

товаровиробників для набуття і підтвердження статусу платника ФСП

Звітність та документи

Орган державної податкової служби

Загальна податкова декларація з ФСП на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється ФСП (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), в тому числі додаток до податкової декларації з ФСП «Відомості про наявність земельних ділянок»*

За місцезнаходженням сільськогосподарського товаровиробника (місцем перебування на податковому обліку)

Звітна податкова декларація з ФСП на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки

За місцем розташування земельної ділянки

Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній звітний (податковий) рік

За місцезнаходженням сільськогосподарського товаровиробника та за місцем розташування земельної ділянки

* Додаток «Відомості про наявність земельних ділянок» містить відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Об’єктом оподаткування ФСП є площа сільськогосподарських угідь, що перебуває у власності товаровиробника або надана йому у користування, в тому числі й на умовах оренди.

Землі сільськогосподарського призначення - це землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

При цьому, згідно з нормами Земельного кодексу, до земель сільськогосподарського призначення належать як безпосередньо сільськогосподарські (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), так і несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Об’єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є також землі водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Базою оподаткування ФСП є нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений, відповідно до законодавства, центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Причому залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною й експертною.

Нормативна грошова оцінка використовується для цілей оподаткування, тоді як експертна — при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабміном.

Залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів; економічна оцінка земель; грошова оцінка земельних ділянок.

Дані бонітування ґрунтів є складовою державного земельного кадастру та є основою проведення економічної оцінки сільськогосподарських угідь і враховуються при визначенні екологічної придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур, а також втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Дані з економічної оцінки земель є основою при проведенні нормативної грошової оцінки земельних ділянок, аналізі ефективності використання земель порівняно з іншими природними ресурсами та визначенні економічної придатності земель сільськогосподарського призначення для вирощування сільськогосподарських культур.

Економічна оцінка земель проводиться відповідно до державних стандартів, норм і правил, а також інших нормативно-правових актів на землях сільськогосподарського призначення, незалежно від форм власності. Економічна оцінка земель сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 5-7 років юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування.

Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення провадиться окремо по орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами за рентним доходом, який формується залежно від якості, місцерозташування та економічної оцінки земель.

Ставки ФСП з одного гектара сільськогосподарських угідь диференціюються залежно від:

категорії (типу) земель (за багаторічні насадження ставки є нижчими);

розташування земель (для гірських зон та поліських територій ставки є нижчими);

спеціалізації товаровиробника (тепличні комбінати сплачуватимуть податок за підвищеними ставками).

Ставки встановлені у відсотках від їх грошової оцінки, тобто є адвалерними, що не передбачає необхідності їх перегляду (уточнюватися повинна податкова база) (табл.5.3).

Таблиця 5.3

Ставки фіксованого сільськогосподарського податку

Категорія (тип земель)

Ставка податку

Рілля, сіножаті, пасовища

0,15

Рілля, сіножаті, пасовища, розташовані в гірських районах та на поліських територіях

0,09

Багаторічні насадження (крім насаджень розташованих у гірських районах)

0,09

Багаторічні насадження розташовані у гірських районах та у поліських територіях

0,03

Землі водного фонду

0,45

Рілля, сіножаті, пасовища, що перебувають у власності с/г виробників, які спеціалізуються на виробництві та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті

1,0

Стосовно співвідношення ставок ФСП із ставками земельного податку, то номінально перші є у 1,5 рази вищими, водночас реально, враховуючи індексацію бази земельного податку, ставки ФСП є більше ніж вдвічі нижчими ставок земельного податку за відповідні площі угідь.

Нововведенням ПК є передбачення застосування вищих ставок для окремих категорій товаровиробників, а саме сільськогосподарських підприємств, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті (для цієї категорії товаровиробників ставки ФСП є у 6,7 рази вищими, ніж для інших платників).

Базовим податковим (звітним) періодом для податку є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається з 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.

Сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Податкові декларації подаються:

органу ДПС за місцем знаходження платника податку — на основі загальних площ сільськогосподарських угідь чи земель водного фонду, що перебувають у власності або користуванні (в тому числі на умовах оренди) платника податку;

органу ДПС за місцем розташування земельної ділянки — стосовно земельних ділянок, розташованих у межах території відповідного органу місцевого самоврядування.

Сплата податку проводиться щомісяця, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Щомісячний платіж визначається у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку.

Щомісячна сума сплати = 1/3 • ( ставку • базу оподаткування • % квартал)

Поквартальна розбивка річної суми податку відображає специфіку сільськогосподарського виробництва: у І та II кварталах — по 10 %; у III кварталі — 50 %; у IV кварталі — 30 %.

ФСП сплачується на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (а не місця знаходження платника податку).

Платники податку не є платниками таких податків та зборів:

податок на прибуток підприємств;

земельного податку ( крім земельного податку за земельні ділянки що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва);

збору за спеціальне використання води;

збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності ( у частині провадження торговельної діяльності)

Кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком подано в табл. 5.4.

Таблиця 5.4

Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків

за фіксованим сільськогосподарським податком

п\п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

Нараховано ФСП за звітний період

9І5/ФСП

641 /ФСП

2

Переказано з поточного рахунку в національній валюті ФСП до бюджету за звітний період

641 /ФСП

311

3

Віднесено на об’єкти обліку витрат рослинництва розподілені суми ФСП в кінці звітного періоду

231

915/ФСП

4

Нараховано пеню та штрафні санкції за несвоєчасну сплату ФСП

948

641/ФСП

5

Переказано з поточного рахунку в національній валюті пеню та штрафні санкції

641/ФСП

311




Предыдущий:

Следующий: