Теорія і методика фізичного виховання

Теорія і методика фізичного виховання

Варіант 1

Типи уроківУ практиці фізичного виховання розрізняють кілька типів уроків: Øвводний урок; Øурок вивчення нового матеріалу; Øурок закріплення і вдосконалення вивченого матеріалу; Øсмешанний урок (комплексний); Øконтрольний урок. Вступний урок: проводять на початку навчального року або чверті (при необхідності). На цьому уроці вчитель знайомить школярів із завданнями майбутніх занять, розповідає про основний зміст навчального матеріалу відповідно до програми, пояснює правила поведінки в спортзалі, вимоги до учнів, їх спортивному одязі та ін Урок вивчення нового матеріалу: основна увага приділяється ще незнайомим вправам. Рухова активність на такому уроці не дуже висока. Урок закріплення і вдосконалення вивченого матеріалу: основна увага приділяється багаторазового повторення вивчених рухів у різних мінливих умовах. Рухова активність дуже висока. Змішаний урок (комплексний): поєднується вивчення нового матеріалу з закріпленням і вдосконаленням пройденого. Найбільш характерний для фізичного виховання молодших школярів. Контрольний урок: присвячується оцінці успішності школярів з фізичної культури. Як правило проводять наприкінці чверті або після проходження розділів програми (лижі, плавання, легка атлетика тощо).

Тема: Комплексні вправи ранкової гімнастики. Бігові та стрибкові вправи.

Удари внутрішньою стороною м’яча по не рухомому м’ячу.

Мета: Розвивати в учнів швидкість, спритність; виховувати стійкий інтерес

до фізичної культури.

Місце проведення: спортивний зал

Інвентар: М’ячі, свисток,кеглі.

п/п

Зміст уроку

Дозування.

Методичні вказівки.

Підготовча частина 10 — 12’

Шикування,привітання,

Повідомлення теми уроку.

25-30”

Звернути увагу на зовнішній вигляд учнів,правильне положення ніг та постави.

Стройові вправи:

Ліворуч

Праворуч

Кругом

30”-1’

Виконувати чітко.

Слідкувати за положенням стопи.

Поворот через ліве плече.

ЗРВ в русі:

1.Різновиди ходьби

Ходьба звичайна;

Ходьба на носочках

Ходьба на п’ятах

Ходьба на зовнішній стороні стопи;

Ходьба на внутрішній стороні стопи.

2.Легкий біг

Біг з високим підніманням стегна;

Біг з закиданням гомілок назад;

Біг правим боком приставним кроком

Біг лівим боком приставним кроком

Біг по купинах;

Повільний біг

Перейти на звичайний крок

3’-5’

2-3м

2-3м

2-3м

2-3м

2-3м

8-10м

8-10м

8-10м

8-10м

8-10м

8-10м

Руки на пояс, спину тримати рівно,руки за головою.

Руки на поясі, дотримуватися дистанції.

Руки зігнуті в ліктях, слідкувати за дистанцією.

Руки за спиною.

Руки на поясі.

Руки на поясі. Слідкувати за дистанцією.

3.Вправи на відновлення дихання:

8-10м

1-руки вгору-вдих

2-руки вниз-видих

4.Перешикування

10”-15”

Перешикувати на місці в дві шеренги.

ЗРВ на місці:

1)нахили голови:

В.п. – о.с.

1-нахил голови вперед

2-нахил голови назад

3-нахил голови ліворуч

4-нахил голови праворуч

2)Комбінована вправа

в.п.- ноги на ширенні

плечей

1-2-відведення зігнутих рук назад;

3-4-відведення прямих рук назад.

3)Нахили тулуба

В.п.- ноги на ширині плечей, руки на поясі

1–нахили тулуба вперед; 2-нахил тулуба назад;

3-нахил тулуба ліворуч;

4-нахил тулуба праворуч

4)Пружинисті нахили тулуба

В.п.- ноги на ширині плечей,руки на поясі

1-нахил тулуба до лівої ноги;

2-нахил тулуба до середини;

3-нахил тулуба до правої ноги;

4-в.п.

5)Махи ніг

В.п.- широка стійка

руки вперед в сторони.

1-мах правої ноги до

лівої ноги;

2- в.п.

3-мах лівої ноги до правої руки;

4-в.п.

6)Стрибки

в.п.-о.с руки на поясі

1-4-стрибки на правій нозі;

1-4-стрибки на лівій нозі;

1-4-стрибки на двох.

6-8р.

6-8р.

6-8р.

6-8р.

6-8р.

6-8р.

Не заплющувати очі.

Спину тримати рівно.

Не згинати ноги в колінах,слідкувати за рахунком.

Не згинати ноги в колінах.

Прямими ногами торкаємося до долонь, ноги в колінах не згинаємо.

Стрибати на носочках і слідкувати за рахунком вчителя.

Основна частина 20-25’

I.

II.

III.

IV.

Естафети.

1)Естафета футбольна:

Діти стають у дві колони один за одним. Капітани команд стають навпроти кожної команди на відстані 3-4м. Перші номера дають пас капітану внутрішньою стороною стопи і переходять по зовнішній стороні назад,капітани віддають пас другим номерам внутрішньою стороною стопи і так поки не дійде до першого номера.

Ведення м’яча змійкою

Гравці шикуються в 2 колони, навпроти кожної колони ставляться кеглі(5-7штук). Перші гравці команди за сигналом починають вести м’яч і обводити кеглі внутрішньою стороною стопи, опинившись біля останньої кеглі обводять м’ячем і так само треба рухатися назад і передають м’яч наступному учасникові. За кожну збиту кеглю нараховується штрафне очко.

Змійка

Учні стають у дві колони один за одним. По переду них стоїть лавочка. Перші номера

Гра-змагання. »Пінгвін»

Гравці шикуються в 2 колони.

М’яч затискають між стопами ніг, пересуваються кроками, намагаючись швидко дістатися кеглі обійти її, повернутися і передати м’яч другим номерам, третім…).

2-3р.

3’-5’

3’-5’

3-4’

Виконувати естафету за командою вчителя, дотримуватися правил ТБ.

Гру розпочинають за сигналом вчителя. М’яч в руки не брати.

Розпочинати за сигналом вчителя.

Слідкувати за правильним виконанням вправи.

Заключна частина 2-3 ’

I.

Вправи на відновлення дихання

30”-1’

II.

Шикування

25”-30”

III.

Підведення підсумку уроку

20”-30”

Оцінювання учнів усне.

IV.

Домашнє завдання

10”-15”

Комплекс вправ ранкової гімнастики.

V.

Організований вихід із спортивного

залу

20”-30”

Завдання фізичного виховання дітей шкільного віку. До шкільного віку відносяться діти від 6—7 до 17—18 років. У відповідності до ступеневої системи освіти цей вік має три етапи: молодший, середній і старший. Освітні завдання:• формування і удосконалення життєво важливих вмінь та нави¬чок. Виділяють п’ять груп рухових вмінь та навичок, які необ¬хідно формувати в учнів.1. Вміння та навички, за допомогою яких людина переміщує себе в просторі (ходьба, біг, плавання, переміщення на ли¬жах).2. Навички управління статичними позами і положеннями тіла при переміщеннях (стійки, вихідні положення, різні пози, стройові вправи і т.п.).3. Вміння і навички виконувати різні рухи з предметами (м’ячами, скакалками, гантелями, палками).4. Навички управління рухами рук і ніг при координації з ін¬шими частинами тіла (перекиди, перевороти, виси, упори, утримання рівноваги).5. Уміння виконувати комплексні рухи для подолання переш¬код (опорні стрибкі, лазіння, стрибок в довжину і висоту);• формування необхідних знань в галузі фізичної культури і спор¬ту. Учні повинні знати: закономірності виконання фізичних вправ, вплив занять фізичними вправами на основні системи організму, правила самостійного розвитку рухових здібностей, основні прийоми самоконтролю під час занять фізичними впра¬вами.Виховні завдання:• формування стійкого інтересу до фізичної культури і виховання вмінь самостійно займатись фізичними вправами. Вирішення даного завдання передбачає: підвищення фізкультурної грамот¬ності школярів, стимулювання позитивної мотивації до фізич¬ної культури, формування основ правильної техніки виконання життєво важливих умінь і навичок, формування організацій¬но-методичних умінь, які забезпечують можливість правильно побудувати своє самостійне заняття, дозувати навантаження, забезпечувати використання адекватних методів розвитку ру¬хових здібностей, здійснювати найпростіший самоконтроль;• виховання особистих якостей (естетичних, моральних, вольо¬вих і т.п.). Середній шкільний вік характеризується значним збільшенням розмірів тіла. Річний приріст довжини тіла — 4—7 см, а маси — 3— 6 кг. Швидко ростуть кістки верхніх та нижніх кінцівок. Хребетний стовп має високу рухливість. В цьому віці швидко розвивається м’язова система. Збільшення маси м’язів відбувається головним чи¬ном за рахунок збільшення товщини м’язових волокон.Адаптаційні можливості серцево-судинної системи в середньо¬му шкільному віці менші, ніж в юнацькому віці. Розвиток дихальної системи відбувається швидкими темпами. Життєвий об’єм легенів у хлопців збільшується з 1970 мл (в 12 років) до 2600 мл (в 15 років), а у дівчат в цей вік з 1900 мл до 2500 мл. Проте підлітки менше, ніж дорослі, здатні затримувати дихання і працювати в умовах недоста¬чі кисню.В підлітковому віці в основному досягають високих показни¬ків розвитку окремі види координаційних здібностей. Завершуєть¬ся сенситивний період розвитку швидкісних здібностей. Помірно зростають силові здібності, здібності до витривалості та гнучкості в суглобах.

4.Структура швидкісних здібностей людини. Визначи¬мо спочатку поняття «швидкісні здібності». Швидкісні здібності — це генетично обумовлена в розвитку комплексна рухова якість, яка дозволяє виконувати вправи з оптимальною швидкістю. Розрізняють наступні види швидкісних здібностей:• швидкість реакції;• швидкість одиночного руху;• частоту (темп) рухів.Дані види швидкісних здібностей ще називають елементарними формами прояву швидкості.Всі рухові реакції поділяються на дві групи: прості і складні.Проста рухова реакція — це відповідь заздалегідь відомим рухом на заздалегідь відомий, але раптовий сигнал (зоровий, звуковий, до¬тиковий). Прикладом такого виду реакції може бути виконання стар¬ту в легкій атлетиці або велоспорті, коли відомі перші рухи, які вико¬нуються при старті, відомий звуковий сигнал стартового пострілу, проте варіюється (невідомий) час подачі сигналу після попередньої команди. Швидкість простої рухової реакції фіксується в мілісекундах від моменту з’явлення сигналу до моменту початку виконання дій. У фізіології даний час називається латентним (схованим) часом рухової реакції. На різний подразник латентний час простої рухової реакції змінюється, але, як правило, знаходиться в межах 0,1—0,3 с.Складна рухова реакція — це відповідь заздалегідь відомим ру¬хом на заздалегідь невідомий сигнал. До видів складної рухової ре¬акції можна віднести:• реакцію вибору руху;• реакцію на рухомий об’єкт;• реакцію антиципації (передбачення).Реакція вибору руху часто зустрічається в одноборствах. В си¬туаціях виконання суперником певного прийому необхідно спорт¬смену вибрати відповідний контр прийом. Реакція на рухомий пред¬мет частіше всього демонструється в спортивних іграх. Це реакція спортсмена на рух м’яча. Реакція антиципації — характерна, нап¬риклад, для воротаря при передбаченні ним напряму польоту м’яча. Воротар реагує не на політ м’яча (при виконанні 11-метрового удару в таких випадках він, як правило, запізнюється), а на попередні рухи нападаючого гравця.Цікаво порівняти швидкісні здібності людини та інших живих істот. Так, кенгуру, втікаючи від переслідування, на коротких відріз¬ках розвиває швидкість до 50 км-год1. Жирафи в зв’язку з високим зростом і довгими ногами помилково можуть здатися трохи повіль¬ними. В дійсності в швидкості бігу вони не поступаються кенгуру. Природа обділила страуса здібністю літати, але замість цього по¬дарувала здібність швидко бігати: до 80 км-год’1. Змагатися з ним спроможні далеко не всі. В їх числі антилопа-гну, яка бігає з швид¬кістю до 90 км-год»1. Абсолютний чемпіон серед тварин — гепард. Відомий випадок, коли гепард подолав відстань близько 650 м за 20 с, що відповідає середній швидкості 120 км-год1. Спортсмен же, долаючи дистанцію 100 м за 9,9 с (близько до рекордного часу), роз¬виває швидкість лише близько 36 км-год’1.Методика розвитку швидкісних здібностей людини. Існують окремі методи для розвитку різних форм прояву швидкості.Методика розвитку швидкості рухових реакцій. Основним ме¬тодом розвитку простої рухової реакції є повторний метод — швид¬ке багатократне реагування на раптово виникаючий відомий сигнал (старт в спринті, зупинка за сигналом і т.п.). Особливість трену¬вальних навантажень при розвитку простої реакції повинні бути такими:• кількість повторень в одній серії складає від 4—6 до 15—20 разів;• кількість серій — 3—6;• інтервал активного відпочинку між серіями — 2—3 хв;• основні вправи потрібно виконувати після розминки.В якості додаткових методів розвитку простої рухової реакції можна використовувати аналітичний і сенсорний методи.Аналітичний метод. Суть методу в тому, щоб окремо тренува¬ти швидкість реакції в більш легких умовах і окремо — швидкість наступний дій. Наприклад, спринтер знаходиться в положенні ви¬сокого старту з опорою руками на будь-які предмети. Це дозволяє прискорити початок рухів.Сенсорний метод. Основою даного методу є здібність людини розрізняти мікроінтервали часу. Реалізація методу відбувається в декілька

етапів:• на першому — тому, хто займається, повідомляється час його реакції;• на другому — спортсмен оцінює свій час з наступною корекцією викладачем;• на третьому — програмується час виконання реакції.Розвиток швидкості складних рухових реакцій забезпечується шляхом повторного виконання вправ з поступовим ускладненням умов виконання. Наприклад, при розвитку реакції на рухомий об’єкт ускладнення виконання відбуваються наступні: а) зменшується від¬стань від місця початку руху об’єкта; б) збільшується швидкість переміщення об’єкта.Розвиток реакції вибору здійснюється за двома основними на-прямками:• формують у людини вміння вгадати найбільш ймовірні дії су¬перника (за його позою, підготовчими діями, загальній манері поведінки, погляду і т.п.);• поступове ускладнення умов своїх дій. Наприклад, спочатку удосконалюється відповідь на одну, заздалегідь відому дію су¬перника, потім — на два рухи суперника, які відбуваються в різ¬ній послідовності.Методика розвитку швидкості в цілісних рухах вимагає вико¬нання наступних вимог:• інтенсивність вправи — 70—100 % індивідуальної максимально можливої швидкості в звичайних умовах і 110—120 % в полег¬шених (біг з гори); на початкових етапах — 70—90 %;• тривалість вправ визначається можливістю учнів виконувати їх із заданою інтенсивністю. Оптимальна тривалість одноразо¬вого навантаження 8—10 с, допустима — 20—22 с;• число повторень обмежується початком зниження швидкості переміщення, яке викликане наростаючою втомою;• інтервали відпочинку повинні бути повними і забезпечити від¬новлення вегетативних функцій. Тривалість відпочинку можна визначити за показниками частоти серцевих скорочень. її зни¬ження до 100—120 уд-хв1 свідчить про відносне відновлення працездатності. Між серіями виконання вправ інтервали відпо¬чинку повинні бути у 2—3 рази більшими, ніж між окремими повтореннями;• в структурі одного заняття розвиток швидкісних здібностей до¬цільно планувати на початку основної частини занять. В межах тижневого циклу швидкісне навантаження повинно проводи¬тись не менше як три рази. У випадках більш рідких повторень тренувальний ефект знижується.Крім повторного методу для розвитку швидкісних здібностей у спортсменів використовуються повторно-прогресуючий метод, змагальний метод, а у дітей — ігровий метод.




Предыдущий:

Следующий: