вторая часть ответов

11.1. Інфаркт міокарда –це форма ішемічної хвороби серця, що пов’язана з утворенням вогнища змертвіння в серцевому мязі внаслідок недостатності його кровопостачання. Причиною може бути спазм або тромбоз. Улікарняному періоді такі рухові режими: Суворопостільний, постільний напів постільний, вільний. Засоби ФР: ЛФК у формі лікувальної гімнастики призначається у суворо постільному режимі 2-4ту добу. Завдання ЛФК у суворо постільному режимі: комплекси лікувальної гімнастики складаються з повільних рухів у дрібних і середніх суглобах кінцівок, рухів головою, короткочасних ізометричних напружень і розслаблень мязів ніг, статичних дихальних вправ без поглибленного дихання. На 2й день згинання ніг без відриву ступень від ліжка, незначне піднімання таза, поворот тулуба на правий бік. Тривалість заняття з лік.гімн 8-10 хв признач воно двічі на день. Вправи вик у повільному темпі, по 4-6разів для дрібних м’язових груп і по 2-4 для середніх і великих. Після закінчення кожної вправи роблять паузу для розслаблення і відпочинку, вони займають тетину загального часу заняття. Тривалість режиму 2-3 доби. ПостільнийЛФК заст.у формі лікувальної і ранкової гігієнічної гімнастики, самостійних занять 2-3рази на день. Вправи для кінцівок і тулуба, тренування вестибулярного апарату, дихальні динамічні вправи і вправи на розслаблення, паузи для відпочинку. Рухи виконують з невеликим м’язовим зусиллям, неповною амплітудою, у повільному темпі для великих м’язових груп 3-4 повторень, тривалість лік.гімн 15-17хв. У середині її заняття здійснюється перехід у положення сидячи у ліжку. Час сидіння у ліжку поступово збільшується. Наприкінці періоду постільного режиму хворий повинен вільно сидіти 3-4 рази на день по 15-30хв., пересідати на стілець, минаючи положення стоячи. Тривалість режиму 7-10 днів. У напівпостільному режимі Форма ЛФК доповнюються лікувальною ходьбою. Заняття з лік гімн зростає до 20 -25хв і при однорідності складу хворих наприкінці режиму можливо проводити заняття у малих групах. Вправ для тулуба ніг , рухи що імітують ходьбу в положенні сидячи. Вп сидячі з якого хворий переходить у вертикальне положення. Тривалість режиму 7-10днів. У вільному режимі ЛФК : лікувальну і ранкову гіг.гімн.самостійні заняття 4-5разів на день, лік ходьбу, вправи для всіх м’язових груп., вправи для з легкими предметами. Вихідних положен сидячі, стоячі повною амплітудою і в середньому темпі тривалість 25- 30хв. У вільному режимі лікувальний масаж в положені лежачи стопи гомілки стегна, кисть далі плече перед паліччя масажують. Фізіотерапія призначається після 3- 4 тиж інфаркту. Електрофорез, оксигенотерапію.

11.2 У післяопераційний період застосовують ЛФК, лікувальний масаж, фізіотерапію. Суворо постільний режим. Завдання ЛФК: підвищення психоемоційного тонусу хворого, зменшення застійних явищ і покращення крово і лімфо обігу , відновлення порушеного механізму дихання . Вправи: дихальні статичні і динамічні, рухи у суглобах кінцівок, темп повільний, тривалість 5 хв. Постільний режим триває 1-3 доби після ушивання проривної виразки шлунка. Завдання лфк: підвищення функціонального стану серцево судиної, дих, травної системи, стимулювання обміну речовин і регенеративних процесів, відновлення навичок самообслуговування. Застосування ЛГ,ранковой гіг гімн,самостійні заняття, дихальних вправ, рухів кінцівками з обмеженою амплітудою у повільном темпі. Почергове згинання і розгинання ніг, не відриваючи п’яток від ліжка. 5-8хв. Наступної доби виконують повертання у бік операційної рани. На 2-3 тю добу хворого переводять у положення сидячі і у подальшому він сидить самостіно 3-4 рази на день по 5-10хв.Напівпостілний режим приблизно триває 4-10 діб після ушивання проривної виразки шлунка. Завдання ЛФК: покращення діяльності ссс і дих сист, процесів обміну і регенерації тканин, поліпшення функції органів травлення, зміцнення мязів живота, підготовка організму до фізичних навантажень. ЛГ активні рухи для всіх суглобів і м’язових груп вихідного положення лежачи й сидячи. Вставати і ходити дозволяють нат 8-10 день. Звертати увагу на правильну поставу. Заняття у кабінеті ЛФК групі з 3-4 осіб. Комплекси ускладнюють за рахунок збільшення загально розвиваючих вправ, амплітуди рухів і тривалості заняття до 12-17хв. Самостійні заняття 5-6разів на добу, лікувальну ходьбу 100-150м, малорухливі ігри. Вільний режим завдання ЛФК:ліквідація залишкових явищ після операцій і нормалізація функції органів травлення, адаптація сс. і дих сист.до помірно зростаючого фізичного навантаження , підготовка хворого до навантажень побутового характеру. Засоби ранкової гіг.гімн.у палаті 15-20 хв. Гімнастика у спеціалізованому кабінеті, вправи для всіх м’язових груп, з різних вихідних положень у помірному середньому темпі. Лікувальний масаж використовують сегментарно рефлекторний масаж, прогладжування, розтирання, легка вібрація і ніжні поплескування грудної клітки, стискання грудної клітки, стряіння і розтягнення. Масаж живота проводять фіксуючи однією рукою після операційний шов, нижні прогладжування навколо нього, діючу по ходу товстої кишки у вигляді прогладжувань, поверхневої вібрації, постукування пучками пальців. Обовязково масажують нижні кінцівки. Застосовують УФО ділянки шва, магнітотерапію, інгаляцію

11.4. СРМ(Continuous Passive Motion) — продолжительная пассивная разработка суставов. Это прогрессивный вид мед.реаб, в основе которой лежат длительные движения в одном или нескольких суставах на специальном роботизированном тренажере без участия мышечной силы пациента. Применение тренажеров СРМ-терапии способствует скорейшему снижению отека, а также эвакуации жидкости из сустава. Это достигается в результате циклических фаз сгибания/ разгибания в суставе в условиях полностью расслабленных мышц пациента. В результате таких движений в полости сустава создается повторяющееся колебание давления внутрисуставной жидкости, что и обеспечивает ее скорейшее всасывание в системный кровоток. За счет эффективной эвакуации жидкости из области сустава  CPM-терапия предупреждает дальнейшее накопление жидкости в суставе и способствует уменьшению отека периартикулярных тканей. Происходит восстановление и увеличение объема движений в пораженном суставе. Важной особенностью реаб. на СРМ-тренажерах является то, что скорость, амплитуда, продолжительност подбирается строго индивидуально для каждого пациента в зависимости от основного заболевания. Благодаря этому достигается безболезненность процедуры, что является необходимым условием для расслабления мышц. Показаниями для СРМ-терапии явл.: 1 реаб. в раннем послеоперационном периоде при тотальном эндопротезировании коленного, тазобедренного, голеностопного, плечевого, локтевого, лучезапястного, кистевого суставов, после восстановления крестообразных связок, ахиллова сухожилия, вращательной манжеты, собственной связки надколенника. 2 контрактуры различного происхождения: после длительной иммобилизации в гипсе, при некоторых нейрогенных заболеваниях, а также при травматических (ожоговых) контрактурах. 3 .состояния после рассечения внутрисуставных спаек (редрессация) . 4.в качестве профилактики тромбоэмболических осложнений у лиц с малоподвижным образом жизни, а также при поражениях спинного мозга

12.1 Здоров’я – це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя людини, а не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів. Основною ознакою здоров’я, є здатність до значної пристосованості організму до впливів різноманітних чинників зовнішнього середовища. Розрізняють три види здоров’я: здоров’я фізичне, психічне й моральне (соціальне): фізичне здоров’я – природний стан організму. Якщо всі органи і системи функціонують добре та злагоджено, то й в цілому організм людини, як саморегулююча система функціонує та розвивається; психологічне здоров’я, залежить від стану головного мозку, воно характеризується рівнем і якістю мислення, розвитком уваги й пам’яті, ступенем емоційної стійкості, розвитком вольових якостей; моральне або соціальне здоров’я, визначається моральними принципами, які є фундаментальною основою соціального життя, тобто життя в людському суспільстві.

12.2 комплекс реабілітаційних заходів у лікуванні хворих на ДЦП включає : фізіотерапевтичне лік, ЛФК та ​​массаж. Застосування різних засобів і методів фізичної реабілітації спільно з іншими видами лікування в значній мірі знижують патологічні прояви хвороби. Лфк — метод комплексної функціональної терапії, що використовує фізичні вправи як засіб збереження організму хворого в діяльному стані, стимуляції його внутрішніх резервів в запобіганні та лікуванні хвороб, викликаних вимушеною гіподинамією. Засоби ЛФК — фізичні вправи, масаж, загартовування, пасивна гімнастика (мануальна терапія), трудові процеси. Активний руховий режим і позитивні емоції служать джерелом енергії для самозахисту організму. З дытьми дошкільного віку застосов. індивідуальний метод взаємодії з дитиною. У стаціонарі, санаторії, реабілітаційному центрі — індивідуально-груповий метод занять (групи до 3-6 дітей). В спеціальному дошкільному закладі, школі-інтернаті є необхідність групового методу при організації корекційно-відновлювального процесу. З дітьми раннього й дошкільного віку основним є ігровий метод,«корекція рухом через гру». Важливе значення має метод повторно-кільцевої побудови занять. Метод предметно — практичної взаємодії дітей в процесі занять з фіз. виховання. Позитивними моментами його є конкретність, пізнання властивостей матеріалів, ознайомлення з призначенням предметів, способами їх дії.Нові методи роботи: а) метод музично-ритмічної терапії (використання відповідних звукових і музичних режимів); б) метод кольорової терапії (оформлення інтер’єру залу, обладнання та інвентарю у колірних гамах); в) метод аналогій з тваринами і рослинним світом (використання відомих образів, типових поз, рухових звичок);

12.3 Цель Проведение реаб. мероприятий для функционального восстановления верхних конечностей в амбулаторных и стационар.условиях. Комплекс Armeo®Boom — это легкая, компактная, складная система с возможнотью быстрой установки и транспортировки. В основе комплекса Armeo®Boom лежит подвесная система, состоящая из тросов и терапевтической манжеты для разгрузки веса верхней конечности. С помощью Armeo®Boom пациент способен выполнять в трехмерном рабочем пространстве направленные движения, обеспечивающие эффективную реаб. пораженной конечности. Клинические результаты направленной двигательной терапии с использованием комплекса Armeo®Boom у пациентов с инсультом показала: улучшение моторных функций; значительное улучшение диапазона активных движений после 9 часового курса тренировок (6 недель, 3 раза по 30 минут) с использованием прототипа Armeo®Boom.

После настройки, пациент может управлять комплексом Armeo®Boom с помощью программного обеспечения ArmeoСontrol, которое содержит обширный набор мотивационных упражнений. Эти упражнения используются во всей линейке Armeo® и являются частью терапевтической концепции Armeo®. Упражнения на Armeo®Boom могут выполнятся в следующих рабочих пространствах: трехмерное пространство; фронтальная плоскость; горизонтальная плоскость.

12.5. Массаж показан при лечении и реабилитации больных в различные фазы течения заболеваний и травм, его используют также как средство первичной и вторичной профилактики, для восстановления и повышения физической и умственной работоспособности, как метод физического совершенствования. Не обходятся без массажа в спортивно-оздоровительной практике и в косметике. Массаж противопоказан: Острое лихорадочное состояние и острые воспалительные процессы., Кровотечение, кровоточивость. Болезни крови. Гнойные процессы любой локализации. Заболевание кожно-инфекционной, или грибковой этиологии. Кожные высыпания, повреждения, раздражения кожи. Острое воспаление вен, тромбоз сосудов, значительное варикозное расширение вен с трофическими нарушениями. Атеросклероз сосудов, тромбангиит в сочетании с атеросклерозом мозговых сосудов, сопровождающийся церебральными кризами. Аневризмы сосудов и сердца. Воспаление лимфатических узлов и сосудов. Аллергия с высыпаниями. Кровоизлияния в кожу. Чрезмерное психическое или физическое утомление. Активная форма туберкулеза. Злокачественные опухоли. Психические заболевания, с чрезмерным возбуждением.

13. 1. Неврит лицьового нерва проявляється паралічем мімічної мускулатури ураженого боку обличчя. Застосовують лікування положенням шляхом фіксації лейкопласирем м’язів здорового боку і перетягненям їх на бік паретичних мязів, де пластир прикріплюється до спеціального шолома -маски. Лікування положенням розпочинається з 2- 3го дня і триває спочатку 1,5 год, а потім досягає 3,5 – 5 год.щоденно. В інтервалах між накладанням лейко пластирної маски проводять заняття з ЛФК, лікувальний масаж, самомасаж, фізіотерапію. У комплекси ЛГ включають такі спеціальні вправи: піднімання, опускання, зведення, розведення брів, надування щік без опру і з тиском на них, закривання і відкривання очей, складання губ для свиску, висування язика і обертання ним між губами і ураженою щокою, складання зубів, висування нижної щелепи вперед, зміщення її у бік паретичних мязів, роздування і втягнення ніздрів, пасивно – активні вправи для мімічних мязів. Впрви проводять перед дзеркалом в повільному і середньому темпі. На початку курсу повторюють 10 – 15 разів, потім поступово доводится до 30 – 40 разів. При виконанні вправ на ураженому боці слід підтягувати пальцем віко, кут роту. Під час заняття сід стежити за точністью і якістю виконання рухів і не допускати утоми ураження мязів. Рекомендуються жувати їжу зліва і справа. Сидіти по 10 – 15 хв кілька разів на день, схиливши голову на бік ураження, підримуючи її рукою з опором на долоні. Підтягувати мязи зі здорового боку на уражений, вимовляючи звуки : ОІАПРФВЩЖ, співати ма-ма-ма, чу-чу-чу, мі-мі-мі, та ін.,спати на ураженому боці.

13.2.У випадку скопичення мокротиння і гною в бронхах заст. дренажні пол.що сприяють відтоку вмісту бронхів у трахею, звідки воно евакуюється під час відкашлювання. Залежноо від локалізації паталочіного вогнища, хворим надають відповідні різні дренажні положення, прия яких зона ураження має знах.вище біфуркації трахеї, що забезпечує оптимальні умови для відтоку вмісту бронхів. Ефект дренажних положень підвищується, якщо під час видиху натискує на відповідну ділянку грудної клітки, пров вібраційний масаж, або легке постукування по неї. Разом із статичними дренажними дих вправами, які здебільше пров перед заняттям, протягом 5-15хв, заст.денамічні дренажні вправи.

У кожному положенні хворий виконує спочатку 4-5 глибоких повільних дихальних рухів, вдихаючи повітря через ніс, а видихаючи через стиснуті губи. Потім після повільного глибокого вдиху виробляє 3-4-кратне неглибоке покашлювання 4-5 разів.

13.3. Фізіотерапію після травм і операцій застосовують з метою профілактики і лікування на всіх етапах реабілітації. Лікувальна дія фізичних чинників прояв у вигляді нервово рефлекторного і гуморального механізмів, після операцій, хірургічної обробки ран застосовують УФО місця ушкодження і навколишньої шкіри, для попередження інфекції, розсмоктування крововиливу. Для зняття больового синдрому після операції і травм застосовують діадинамотерапію. Болезапокійлева діадинамічних струмів виникає відразу після процедури. Вони справлють проти спазматичну дію, розширюють судини, прискорюють циркуляцію крові та лімфи. Зменшує або усуває біль електрофорез з новокаїном. Для покращення кістко утворення через 2 тижні призначають електрофорез почергово з кальцієм і фосфором. Індуктотермія викликає підвищення температури тканин на 1-3 селься на глибині 5-6см, за рахунок чого виникає активна гіпертермія, активізується крово- і лімфо обіг, обін речовин. Інфрочервоні промені підвищують температуру поверхні тканин. Тепло заспокоює біль , посилює процеси регенерації і загоєння, особливо ран та виразок що погано гояться. Після загоєння рани можна використовувати і контактні з ураженими ділянкою тіла фізіотерапевтичні методи: парафіно – і озокеритолікування , гідротерапевтичні процедури (компрес, вани ) електростимуляція, ультразвук

13.4. Значение подвижных игр. Подвижные игры создают атмосферу радости и потому делают наиболее эффективным комплексное решение оздоровительных, образовательных и воспитательных задач. Активные движения, обусловленные содержанием игры, вызывают у детей положительные эмоции и усиливают все физиологические процессы. Ситуации на игровой площадке, которые все время меняются, приучают детей целесообразно использовать двигательные умения и навыки, обеспечивая их совершенствование. Проявляются физические качества — быстрота реакции, ловкость, глазомер, равновесие, навыки пространственной ориентировки. Подвижные игры способствуют воспитанию физических качеств: быстроты, ловкости, силы, выносливости, гибкости, Необходимость подчиняться правилам и соответствующим образом реагировать на сигнал, организует и дисциплинирует детей, приучает их контролировать свое поведение, развивает сообразительность, двигательную инициативу и самостоятельность. Подвижные игры расширяют общий кругозор детей, стимулируют использование знаний об окружающем мире, человеческих поступках, поведении животных; пополняют словарный запас; совершенствуют психические процессы. Подвижные игры — действенное средство разностороннего развития.

13.5. Профілактический массаж-это один из видов спортивного массажа. Интенсивные тренировочны нагрузки приводять к изменению метаболизма тканей, нарушению микроцеркуляции, повышению мішечного тонуса, уменьшению насыщения тканей кисло родом и все это является фоном, на котором возникают травмы и заболевания опорно-двигательного апарата утренирующихся спортсменов.Задачи профилактического массажа: 1. Нормализация мышечного кровотока (микроциркуляции) 2.устранение повышенного мышечного тонуса. 3.нормализация метаболизма(выведение повышенного содержания лактата, мочевины) 4.активизация функционального состояния спинальных мотонейронов. 5.стимуляция всехзвеньев нерво-мышечного аппарата. 6.Нормализация кожной температуры. Профилактический массаж включает приемы классического массажа(подготовительная, заключительная) и сегментарно-рефлеторного (основная часть), а также упражнения на растягивание и релаксационный массаж. Процедура профилактического массажа осотоит из подготовительной, основной и заключительной частей. Массаж начинаю со спины затем массируют нижние конечности , грудь живот, верхние конечности. Подготовительная часть массажа: 1Плоскостное поглаживание 2 растирание 3разминание двумя руками в продольном и поперечном направлениях4.вибрация-потряхивание мышц двумя руками. Основная часть: растирание (пиление)2.разминание(сверление)(выжимание)3.вибрация прерывистая. Заключительная часть:1.плоскостное поглажиание.2.растирание двумя руками 3.вибрация.Продолжительность массажа 15-20 мин.Курс 10-20 проц.

14. 2. Лікування компресійних переломів спрямоване на розвантаження ушкодженої ділянки хребта, утримання її у цьому положенні до виправлення форми і анатомічної цілісності сегмента, відновлення функцій хребта,зміцнення мязів тулуба. Компресійні переломи грудних і поперекових хребців-хворого кладуть на спину на плоске ліжко з деревяним щитом під матрцем, узголів’я ліжка піднімають на 30-60 см Витягнення здыйснюють на цій нахиленій площині власною вагою тіла за рахунок лямок, що проведені через пахові впадини і закріплені до узголів’я ліжка. Під ділянки фізіологічних лордозів підкладають ватно-марлеві валики. Таке положення усуває осове навантаження на хребет, розпрямляє компресовані хребці, відновлює природний поперековий лордоз і дає змогу рано починати фізичну реабілітацію. ЛГ пров.10-15хв з вихідного положенн лежачи на спині, в повільному темпі і складається з дихальними і загально розвиваючих вправ малої і помірної інтенсивності . Призначають ранкову гіг гімн, самостійні заняття 3-5 разів на день. 2період триває 2 тижні Призначають лік.гімн.застосовують вправи для мязів спини, живота, верхніх кінцівок статичного і динамічного характеру. Прогинати тулуб з опорою на руки, а потім і без опори. Це добре зміцнює довгі мязи спини. Включають ізометричні напруження мязів спини і живота, почергове піднімання ніг. Тривалість 20хв. У 3 періоді він охоплює 2й місяць лікування .Застосовують нахили в боки, назад, пересування вперед назад і в боки,вправи на координацію. Рухи тулуба вперед протипоказані. Тривалість лг до 40-45хв, а кількість самостійних занять до 5-6на день. У4 період через 2 міспіслі травми у положені стоячи виконують нахили тулуба назад, у бік, напів присіди з прямою спиною, почергове відведення і приведення ніг, вправи з предметами , біля гімнастичної стінки. Призначають ранкову і гіг гімн, самостійні заняття,лікувальну ходьбу в межах палати

14.3. Санаторний етап реаб пров у фазі видужання у місцевому санаторії після стаціонарного лікування. Використовують ЛФК, лік масаж, фізіотерапію, механотер, праце терапію. ЛФк: покращення загального стану і збереження психологічного настою, зміцнення міокарда, відновлення пристосованості ссс до викон.тривалої работи. Спочатку хворий адаптується до нових умов 1-3дні далі його переводять на щадний режим. Щадний режим триває від 6-10 днів Використовують ранкову гіг і лік гімн, лік ходьбу, рогулянки, ходьбу по східцях. Вправи для всіх м’язових груп з вихідних положень стоячи і сидячи у повільному теипі для великих мязів і у середньому- для менших.Тривалість 25 хв. Дістанція лік ходьби до одного км. Щадно тренуючий режим який триває від 7-9днів. ЛГ до 30-40хв.Лік ходьба до 2к в темпі 100-110 кроків за хвилинує. Тренуючий режим призначають не всім хворим. Режим триває від 3-8 днів Короткочастний біг у повільному темпі, тривалості занять до 35-40хв.Лікувальна ходьба до 3км. ЛФК доповнюють рухливими і спортивними іграми.Лікувальний масаж. Застосовують класичний і сегментарно рефлекторний масаж використовують прогладжування і розтирання. Фізіотерапію: електросон, електрофорез,сонячні вани , повітряні вани. Механотерапія-на велотренажері з метою розвинути витривалість і тренування ссс.

15.1 Планами заходів щодо профілактики порушень постави передбачається: 1. рання діагностика відхилень у поставі й скленінні стопи; 2. активне формування правильної постави за рахунок зміцнення м’язового корсета засобами лікувальної фізичної культури (ЛФК); 3. забезпечення відповідності меблів у школі й вдома росту й пропорціям тіла учнів; 4. контроль учителя за правильною позою школяра на уроках; 5. обмін учнів місцями в молодших класах не менш 2 разів в рік; 6. правильне розташування робочого місця і достатнє їх освітлення; 6. правильна організація режиму навчальних занять; 7. щоденне використання активного відпочинку на уроках фізкультури, змінах, у позаурочний час; 8. проведення занять гімнастики, що коригує, ЛФК, оздоровчого масажу, самомасажу, суглобної гімнастики; 9. облаштування класу декількома настільними конторками, регульованими по росту; 10. забезпечення повноцінного харчування, збалансованого по якісному і кількісному складу.

15.5 Оздоровче плавання при ССС відіграє важливу роль у життєдіяльності організму, постачає всім тканинам і органам поживні речовини, виносить продукти обміну. Тому при захворюваннях апарату кровообігу порушується функціональна діяльність усього організму. Захворювання ССС проявлются через біль уділянці серця, порушенням його ритму, серцебиттям, задишкою, набряками , синошністью. Оздоровче плавання дозволено при всіх захворюваннях ССС. Протипоказаннями є тимчасовими – гостра стадія захворювання. Перші заняття з плаванням пров.індивідуально або мало груповим способом (2-3) тривалість 20- 25хв. Викор.вправи для освоєння з водою, навчання рухів ногами і руками способами кроль на спині та брас на мілкому місці, спеціальні вправи у воді біля бортика, вільне плавання 20-25хв,купання. Рухи узгоджуються з диханням або з дихальними вправами з пыдсиленням та подовженням видиху. Темп виконання повільний і середній. Обмежено швидкі нахили і повороти голови і тулуба(особливо при недостатності кровопостачання головного мозку), рухи в великих м’язових групах рук, шиї, передньої спинки живота. Згодом включаються вправи помірної інтенсивності (плавання у середньому темпі доступними сособами), триває навчання спортивних способів (кроль, брас), правильного дихання, застовуються навантаження великої інтенсивності (рухливі ігри,плавання за допомогою рухів ногами кролем. Рекомендують застосовувати плавання брасом з подовженим видихом у воду. Дихання слід узгоджувати з рухами і не затримувати , не пырнати, рухи головови під час видиху мають бути плавними.Заняття тривають 30 -45хв.(з малими группами –до 6 осыб). Пысля інтенсивних навантажень обовязково слід перевіряти ЧСС що не повинно перевищувати 120 уд-хв, а у молодих і краще підготовлених осіб до 140 уд-хв. При покращені стану здоровя починають тренувати ссс і весь організм, вик.поступово зростаюче навантаження. Включають плавання на боці, баттерфляємбез виносу рук з води, збільшується тривалість вправ, згодом – інтенсивність. Заняття пров.не менше 3 разів на тиждень до 60 хвпостійно.

16.1. Здоровий спосіб життя сприяє зміцненню здоров’я людини за допомогою певних профілактичних заходів . При веденні здорового способу життя поліпшується емоційне самопочуття , підвищується працездатність і нормалізується життєдіяльність організму. Здоровий спосіб життя — це система розумної поведінки людини ( помірність у всьому , оптимальний руховий режим , загартовування , правильне харчування і відмова від шкідливих звичок ) на фундаменті морально- релігійних і національних традицій , яка забезпечує людині фізичне , душевне , духовне і соціальне благополуччя ( т . е. здоров’я ) в реальному навколишньому середовищу і активне довголіття . Фактори здорового способу життя – гігієнічні засоби, фіз..вправи, режим, психорегуляція, нетрадиційні засоби відновлення, загартування, збалансоване харчування.

16.4. аэробика – это комплекс несложных общеразвивающих упражнений, которые выполняются: без пауз для отдыха, в быстром темпе, определяемой современной музыкой. Главной особенностью таких упражнений есть музыка, подчинение движений ее ритмам. Музыкальные ритмы облегают выполнение упражнений, подавляют утомление, усиливают удовольствие от игры мышц, создают радостный настрой. Оздоровительная аэробика-одно из направлений массовой физической культуры с регулируемой нагрузкой. Характерной чертой оздоровительной аэробики является наличие аэробной части занятия, на протяжении которой поддерживается на определенном уровне работа сердечно-сосудистой, дыхательной и мышечной систем.Для реабилитации — занятия аэробикой проводят с лицами, имеющими постоянные или временные отклонения в состоянии здоровья, могут иметь лечебную, профилактическую и спортивную направленности (спорт инвалидов). Для рекреации. Чрезвычайно важным является и более широкое использование видов аэробики, направленных на вовлечение всех слоев населения  в активный отдых, сопровождающийся развлечением.

16.5 Косметический является одним из элементом косметологии. Благоприятно влияет на кожу, подкожную жировую клетчатку и мышцы, усилився кровообращение,обмен веществ, деятельность сальних и потових желез, способствуя отторжению отмерших рогових клеток кожи и оказывая общее воздействие на організм человека через нервую и кровеносную системы. Поглаживание растирание разминание поглаживание

17.4 Гидрокинезотерапия — физические упражнения в теплой воде — оптимальная методика ЛФК. При этом уменьшаются вес конечности, спастичность мышц, контрактуры, увеличиваются объем движений, координация, пространственные представления.

Занятия проводят в бассейне (температура воды 34-35 °С) или ванне (35-36 °С). В бассейне дети в плавательных поясах выполняют заданные упражнения под наблюдением методиста, учатся плавать.

В ванне проводится коррекция положением, подводный ручной массаж, уменьшающий контрактуры. Длительность занятия от 10 до 15—20 мин (в зависимости от возраста), на курс 20—25 процедур. Занятия в бассейне при гиперкинетической форме можно использовать для обучения ходьбе. Ограничены возможности гидрокинезотерапии у больных со сниженным интеллектом; она противопоказана больным с частыми эпилептическими приступами, наличием кожных ранок, острых воспалительных проявлений, грибковых поражений, других противопоказаний для физиотерапии.

Следует помнить, что контрактуры тазобедренных и коленных суставов должны быть устранены до заказа шинно-кожаных изделий, ортопедической обуви, а изготовление ортопедических стелек, например, производится здесь.

Подводный ручной массаж играет большую роль в комплексе восстановительной терапии, так как улучшает кровоснабжение, трофику тканей, тонус мышц, увеличивает объем движений, способствует снижению рефлекторной возбудимости спастичных мышц.

Может применяться у самых маленьких пациентов. Начинают обычно с воздействия на сегментарную зону: шейно-воротниковую (C6-T2) перед массажем верхних конечностей или пояснично-крестцовую (S5-S1 — L5-L1, T12-T10) при воздействии на нижние конечности. Для улучшения дыхания, кровообращения проводится массаж области грудной клетки, мышц спины. Воздействуют нежными, поверхностными движениями, в медленном темпе, приемами поглаживания, потряхивания, легкого растирания в области суставов, позвоночника.

На конечностях массаж спастичных и ослабленных мышц-антагонистов проводится строго дифференцированно. Эффективность увеличивается, если предварительно назначают тепловую процедуру (шерстяное укутывание, озокеритовая аппликация, световая ванна). Продолжительность 10-15 мин, ежедневно, курс состоит из 20-25 процедур.

17.5. Під час вагітності в організмі жінки анатомо фізіологічні зміни у всіх системах і органах. Це зумовлено розвитком плоду і підготовки жінки до пологів. Фіз вправи у воді оптимізують режим функціонування основних систем організму(ЦНС,ССС,Дих, травної ,сечевивідної, поліпшують обмін речовин, сприяють зміцнення ОРА в умовах що змінилися. Заняття пров з урахуванням фіз. підготовленості та загального стану вагітної три рази на тиждень. У першому триместрі застосовують прості вправи для великих м’язових груп. Темп виконання повільний і середній. Амплітуда повна. До підготовчої частини включають вправи у воді вп стоячі біля бортика, дихальні, на розслаблення, рухи у великих суглобах. До основної – вправи дихальні, для мязів тазового дна, живота, вивчення техніки плавання способом кроль, брас. До заключної –впр для загального зміцнення дихальні, на розслаблення. Тривалість заняття 15-20 хв. У 2 го триместру застосовують усі вправи із затримкою дихання на вдиху, напруження й розслаблення сідничних мязів , зміцнення мязів живота й тазу . темп повільний.Вправам на розслаблення, дихальним , вправам біля бортика тривалість занятя 20-30хв

18. 4 Значення фізичної реабілітації для дітей з порушеннями психічного розвитку Для нормального розвитку дитина повинна достатньо рухатися. У дітей з порушеннями психічного розвитку часто спостерігаються стереотипні рухи або рухова розгальмованість. І стереотипні рухи, і рухова розгальмованість не сприяють нормальному розвитку. Тому що, в першому варіанті, дитина не може вийти за межі своїх стереотипів і розширити свій руховий досвід самостійно, а в другому варіанті – виснажує нервову систему зайвими рухами. У комплексному процесі реабілітації слід застосовувати фізичні вправи і природні чинники з профілактичною та лікувальною метою.

У розвитку всіх захворювань бере участь нервова система. Нервова система регулює всі функції організму і відповідає рефлекторними актами на аферентні імпульси, які надходять із зовнішнього та внутрішнього середовища. Лікувальна дія фізичних вправ проявляється у вигляді чотирьох механізмів: тонізуючого впливу, трофічної дії, формування компенсацій, нормалізації функцій. Фізичні вправи втягують у реактивну відповідь всі компоненти нервової системи, починаючи від кори головного мозку до периферичних рецепторів. Змінюється функціональний стан центральної нервової системи, поліпшується її регуляторна здатність та тонус, рефлекторна діяльність і набуття нових умовних рефлексів. Фізичні вправи стимулюють створення нової позитивної домінанти, яка за законами негативної індукції пригнічує і сприяє усуненню патологічного застійного вогнища у корі головного мозку. Рухи нормалізують динаміку рефлексів. Фізичні вправи стимулюють створення нової позитивної домінанти, яка за законами негативної індукції пригнічує і сприяє усуненню патологічного застійного вогнища у корі головного мозку. Рухи нормалізують динаміку основних нервових процесів, їх силу, рухливість і врівноваженість, регуляторну функцію ЦНС і викликають позитивні емоції, що важливо у лікуванні аутизму.

Тонізуючий і стимулюючий вплив фізичних вправ на організм, що забезпечує насамперед нервовий механізм, доповнюється гуморальним та ендокринним. Взаємодія і єдність цих механізмів забезпечує загальну реакцію хворого, викликає зміни функції органів і систем організму.

Фізичні вправи активізують трофічні процеси. Рухи активні і пасивні поліпшують крово- та лімфообіг, живлення і обмін речовин [38; 61]. Клініко-фізіологічним підґрунтям використання масажу як одного із засобів лікувальної фізкультури в комплексній реабілітації дітей з аутизмом є процеси, що відбуваються в певних ділянках тіла під час масажу та загальні нейрогуморальні зміни в організмі, обумовленні рефлекторними реакціями та виділенням біологічно-активних речовин.

При проведенні сеансу масажу збудження механорецепторів викликає перетворення механічної енергії у сигнали, які йдуть до нервових центрів. В результаті складних фізіологічних процесів у ЦНС формуються відповідні реакції, що зумовлює рефлекторну основу дії масажу [39; 62].

Рухливі ігри відіграють важливу роль у вихованні та реабілітації аутичної дитини. У дітей з порушенням розвитку дефіцит руху призводить до виражених функціональних та морфологічних змін. При гіпокінезії у дітей знижується активність біохімічних процесів, знижується імунітет до застудних і інфекційних захворювань, звужується діапазон можливостей дихальної та серцево-судинної систем, ослаблюється нервово-м’язовий апарат, формуються різні дефекти осанки, що призводить до м’язової гіпотонії, зменшенню рухливості грудної клітини в усіх її відділах, загальному ослабленню організму та зниженню життєвого тонусу. Характерним наслідком цих порушень у функціонуванні різних систем і органів є погіршення фізичних та психомоторних якостей: координації, точності та швидкості рухів, швидкості рухової реакції, рухливості у суглобах, рівноваги, м’язової сили, витривалості та загальної працездатності. [24]. Спосіб попередження та ліквідації негативних наслідків гіпокінезії є розширення рухової активності у дітей, широке застосування рухливих ігор як у приміщенні так і на свіжому повітрі.

Взаємодію з дитиною ЗПР необхідно налагоджувати залежно від діагнозу та реальних можливостей дитини. На початкових етапах проведення корекції повинні переважати індивідуальні форми роботи, в подальшому дитину включають у склад міні груп, чисельністю 2-3 дитини.

На перших етапах роботи рекомендується пропонувати дітям ігри з чіткою послідовністю дій і чіткими правилами. Для закріплення навичок кожну гру слід програвати не один десяток разів, тоді вона зможе стати свого роду ритуалом, які люблять діти даної категорії. Під час гри дорослий повинен постійно проговорювати свої дії та дії дитини, чітко позначаючи словами все, що відбувається з ними. При цьому педагога не повинно обурювати те, що дитина не проявляє інтересу до слів.

Заняття фізичними вправами та танцювально-руховою терапією допомагають краще відчувати тіло, сприяють покращенню координації рухів та ін. Малювання фарбами (пензликами, штампами, особливо пальцями) допомагають дітям зняти зайву м’язову напругу. З цією ж метою корисна також робота з піском, глиною, пшоном, водою.

Таким дітям властива психічна пере насичуваність, вони швидко виснажуються фізично, тому для них необхідний індивідуальний ритм роботи, більш часте переключення з одного виду діяльності на інший.

19.4.Захворювання дихання-хронічна пневмонія, хронічний бронхіт, плеврит, бронхіальна астма, емфізема і туберкулез легень. Причиною можуть бути інфекція, алергічний та запальний процеси, охолодження ослаблення організму, втрата крові, викликане іншими хворобами. Захворювання органів дихання проявляються кашлем, виділенням мокротинням, кровохарканням, болем у грудях. Оптимальна температура 28-30 сельсия. Методика лікувального плавання-завдання:підвищення опірності організму до простудних інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів. Відновлення дренажної функції бронхів та механізму правильного дихання. Посилення кровообігу. Зменшення запальних змін у бронхах. Специальними вправами всі дихальні вправи, вправ з вимовлянням звуків на видиху, виконання вдиху і видиху з опором.

19.5. Прием выжимания несколько напоминает прием поглаживания, но выполняется более энергично и с большей скоростью движений. В отличие от поглаживания выжимание оказывает воздействие не только на кожу, но и на подкожную клетчатку, соединительную ткань и верхние мышечные слои.

Выжимание способствует улучшению кровоснабжения тканей организма, усиливает отток лимфы и способствует избавлению от отеков и застойных явлений, улучшает питание тканей, повышает температуру в массируемом участке, оказывает обезболивающее действие.

20. 1. Працетерапія це лікування працею з метою відновлення порушених функцій і працездатності хворих. Завдання: повернути хворому самостійність у повсякденному житті. Повернути його до колишньої роботи, підготувати хворого до виконання іншої роботи з повним робочим днем,або підготувати до роботи з не повним робочим днем, або до праці у спеціальному закладі для інвалідів. Засобом праце терапії є трудові рухи рухи і трудові процеси. Працетерапію вик.у реабілітаційних центрах, центрах професійної реаб. Розрізняють загальнозміцнюючу, тонізуюча праце терапія. Її завданням є відвернути увагу хворого від неприємних відчуттів і думок , викладати позитивні емоції , підвищити нервово психічний і життєвий тонус хворого. Відновна праце терапія націлена на попередження рухових порушень або відновлення тимчасово зниженої у хворого функції рухового апарату,адаптацією його до фізичнихих навантажень виробничого і побутового характеру , добирають такі трудові рухи і акти, що потребують участі мязів та суглобів, втягнутих у патологічний процес. Мета професійної праце терапії відновити рухові виробничі навички і працездатність, що існували раніше і були порушені під час захворювання чи після травми. У разі втрати професійної працездатності хворого навчають іншої професії. У праце терапії вик.рухи трудових процесів, що забезпечують самообслуговування, побтову і щоденну діяльність, користування пристроями і протезами. Застосовують плетіння, в’язання, картонажні роботи, швейні,столярні і слюсарні роботи , роботи з глиною,в саду, рубання та пиляння дров. Дозування фіз..нав.і трудовий режим встановлюють індивідуально. Провіряють трудоспроможність тестами на енерговитрат .

20.5. Разминание –заключается в непрерывистом или прерывистом захватывании, приподнимании, сдавливании, отжимании, растирании, сжимании, сдвигании, перетиканий тканей (мышц). Виды разминания: неприрывистое, прерывистое. Техники выполнения: ординарное разминание-плотно обхватывают мышцу и ее приподнимают ,сдавливая ее между пальцами.Разминмние двумя рукам (двойное кольцо) одной рукой оттягивают мышцу, а другой отжимают книзу.Разминание подушечками п’яти пальцев и основаним ладони плотно прижав кисть к спине производят спиралевидные движения. Разминание основание м ладони вдоль позвоночника пржав руки плотно к телу одна рука совершает движения по часовой стрелке, а другая против часовой (спиралевидные движения).

21. 5 При порушені обміну речовин проявлються такі захворювання: ожиріння , цукровий діабет , подагра. Заняття оздоровчим плаванням позитивно діють на обмін речовин. Під час плавання спостерігаються найвищі енерговитрати за нижчої абсолютної швидкості пересування. Робота мязів посилює витрати енергії. Вплив низької температури води веде до складних біохімічних реакцій у клітинах та тканинах організму людини, що змінюють роботу різних органів і систем організму. Біохіиічні процеси активізуюься, м’язова діяльність та інтенсивне дихання підсилюють ці процеси, тому оздоровче плавання нормалізує обмін речовин в організмі. Заняття плаванням починаються з підготовчого періоду ЛФК, мета якого – подолати рухову пасивність , адаптувати організм до фізичних навантажень. В заняттях включают вправи на витривалість, що сприяють витратам великої кількості вуглеводів та нейтральних жрів. Щоб жири почали вивільняти енергію, вони мають окислюватися, тому на заняттях оздоровчим плаванням велику увагу приділяють правильному диханю, всі впраи вик.з великою амплітудою, до роботи залучаються великі групи мязів, вик.ігри. заняття триває 45 – 60 хв.Заняття проводяться у теплій воді 30 С., перед якими бажано провести масаж. У воді вик.усі можливі рухи у суглобах з повною амплітудою та плавання на довгі дистанції. Фізичне тренування у воді дає змогу хворому подолати м’язову слабкість, позитивно впливає на нервову та сердцево судину систему. Основною вправою є проливання довгих дистанцій до 400 м різними способами з вільним диханням, з невеликими паузами відпочинку для видихів у воду. У разі легої форми захворювання рухи вик.з велик. Аплітуд.у повільному і середньому темпі.Заняття триває 30 – 40 хв.

22.5. Ударные приемы : рубление, поколачивание , похлопывание. ПОХЛОПЫВАНИЕ осуществляется ладонной поверхностью кисти (большой палец прижат) или кистью при слегка согнутых пальцах . Оно выполняется одной или двумя руками, попеременно, мягко, в основном на мышцах спины, бедрах, ягодицах. ПОКОЛАЧИВАНИЕ делается кулаком (его локтевым краем) и кончиками пальцев. Движения следуют одно за другим, сила нанесения удара зависит от места воздействия. Проводится на спине, ягодицах, бедрах, грудной клетке, по ходу кишечника. РУБЛЕНИЕ ребром кисти: пальцы выпрямлены или разведены и при ударе расслаблны так что удар смягчается . Выполняется одной или двумя руками попеременно и ритмично на мышцах спины, ягодицах, грудной клетке, конечностях. Рубление пров. в продольном и поперечном направлениях. УДАРНЫЕ приемы вып. в направлнении, противоположном сокращению мышцы, вызывает в мышце напряжение(сокращение) поетому в спорте применять нельзя , как нельзя применять выжимание и ударные приемы в бане или сауне. Ударные приемы действуют возбуждающе. Воздействуя на ткани ударные приемы не должны быть болезненными.

23.1

5. Баночный массаж – это лечебная процедура, в основе которой лежит оказание активного воздействия на тело человека при помощи вакуума, который создается в специальной банке, предназначенной для массажа. Задачи –ускорить крово и лимфообращение в тканях, коже и органах, улучшить дыхание, отход мокроты (если она есть), снижение температуры тела ( если она повышена). Выполняется баночный массаж так: массируемую поверхность смазывают маслом, в банку вводят стержень с зажженной ватой смочаной в спирте. После чего стержень убирают, а банку быстро прикладуют к нужному участку тела. Присосавшийся банка делают скользящие движения. Отступают 2 – 3 см от остистых отростков позвоночника ( при заболеваниях позвоночника). Затем массирую участки тела от нижних углов лопаток к плечам на спине и боковые поверхности грудной клетки, а также от мечевидного отростка к грудины к левому и правому плечу. Движение банки прямолинейные. Продолжительность 5 – 15 мин. ежедневно или через день после массажа больного надо укутать одеялом, дать стакан чая. Показано при простудных заболваниях, бронхите, осеохондрозе позв.

24. 4 Особливості занять зі школярами, які мають відхилення в стані здоров’я та відносяться до спеціальної медичної групи

Фізична культура є важливим засобом у системі освіти та виховання учнівської молоді. Формування у них основ здорового способу життя, організації активного відпочинку, розвитку та відношення фізичних та духовних сил, реабілітації та корекції здоров’я, розвитку позитивних моральних і вольових якостей.

Здоров’я є інтегральною якісною характеристикою особистості та суспільства, яка поєднує соціальний, духовний, психічний, фізичний компоненти і дає людині відчуття внутрішньої гармонії, благополуччя і загального задоволення життям. Тому найважливіше завдання педагога — це турбота про здоров’я школярів, адже воно є запорукою життєрадісності, бадьорості, повноцінного розумового та фізичного розвитку.

Однак потрібно реально і без перебільшень оцінювати дійсний стан справ. Фізична культура і спорт у плані збереження і відновлення здоров’я, повинні займати значно вище місце, ніж вони займають нині. Тому кожному працівнику охорони здоров’я і галузі фізичної культури потрібно знайти своє місце у вирішені завдань по впровадженню нових технологій щодо покращення та відновлення здоров’я учнів.

Практика показує, що робота в школі занадто відстає від потреб часу. Багато вчителів фізичного виховання не володіють в достатній мірі необхідним рівнем знань про особливості організації та методики роботи спеціальних медичних груп., виявляють пасивність та інертність в цій важливій роботі, помилково рахуючи її лише додатковим навантаженням.

Принципи проведення занять

Три основні принципи лежать в основі занять фізичними вправами та використання засобів загартовування учнів, які за станом здоров’я відносяться до СМГ.

Перший принцип полягає в оздоровчій, лікувально-профілактичній спрямованості використання засобів фізичного виховання. Будь-які заняття фізичними вправами та спортом в нашій країні у відповідності з програмною настановою фізкультурного руху держави мають оздоровчу спрямованість. Для учнів в СМГ цей принцип є головуючим. Відбираючи засоби фізичного виховання, він проходить крізь всі етапи методики та організації занять. Важливість цього принципу пояснюється набагато більшим об’ємом оздоровчих завдань при роботі з контингентами СМГ.

Другий принцип фізичного виховання учнів СМГ полягає в диференційованому підході до використання засобів фізичної культури в залежності від характеру та наявності структурних та функціональних порушень в організмі, викликаних патологічним процесом.

Під час будь-яких занять фізичними вправами навантаження, які використовуються, диференціюють в залежності від віку, статі та фізичної підготовленості. В заняттях СМГ окрім цього, фактором, який визначає кількісні та якісні особливості фізичних навантажень та можливості загартовування, стає захворювання, яке характеризує своєрідність організму. Ці особливості потребують для кожного учня окремих засобів та методів фізичного виховання.

Третій принцип, який повинен дотримуватись в процесі фізичного виховання учнів СМГ, полягає в професійно-прикладній спрямованості занять. Проводячи заняття по фізичному вихованню з учнями СМГ, які раніше перенесли хворобу, викладач повинен не тільки забезпечити найшвидше відновлення ушкоджених органів та систем, але допомогти учню в процесі занять фізичними вправами набути необхідні для доброго засвоєння професії рухові навички, за допомогою методів фізичного тренування відшліфувати їх, підготувати ЦНС та інші функціональні системи організму до того, щоб вони змогли забезпечити високу працездатність. Якщо врахувати, що у учнів в результаті перенесеного захворювання часто існують значні порушення в організмі, які ускладнюють пристосування до умов фізичних напружень, то стає очевидною складність здійснення цього принципу.

25.1

5Гигиенический массаж служит для укрепления здоровья, сохранения нормального состояния организма, предупреждения заболеваний. Он бывает общим и локальным. выполняется массажистом или в виде самомассажа. Приемы масажа: поглаживание, растирание, разминание,ударные приемы, вибрация. Задачи-усиление крово- и лимфообращения, нормализация психоэмоционального состояния.Длительность 15-25 минут. Если массаж проводится утром, то преимущество отдается возбуждающим приемам: разминание, вибрация, ударные приемы. если вечером-то успокаивающие приемы: поглаживание, потряхивание,неглубокое разминание. Г.массаж может выполняться в ванне, бане под душем.в бассейне. Общий гиг.массаж проводится 2-3 раза в неделю, частный- ежедневно. В начале массируют воротниковую область, спину, затем нижние конечности.грудь, живот, руки.

26/1

5. Классификация видов массажа (в зависимости от того, с какой целью применяется массаж) — лечебный, спортивный, гигиенический, косметический.Система массажа — конкретное определение, направление, своеобразие техники приемов, существует множество различных систем массажа: русская, финская, шведская, восточная, шиатцу, до-ин (древнекитайский массаж), точечный массаж, соединительно-тканный массаж, сегментарный и др.Методы массажа — существуют 4 метода массажа: ручной, когда массаж выполняется с помощью рук; аппаратный — с помощью специальных аппаратов и приборов; ножной — с помощью ног; комбинированный — сочетание ручного и/или аппаратного и ножного.Формы массажа. Массаж применяется в форме общего и частного массажа. Общий массаж характерен для всех видов (спортивный, лечебный, косметический, гигиенический) массаж. Общий- при котором массируется все тело человека. Частный или местный — при котором массируется отдельно какая-либо часть тела, например, спина, сустав, мышца, рука, нога, воротниковая зона

27.1

5.Поглаживание — это когда массирующая рука скользит по коже, не сдвигая ее в складки, с различной степенью надавливания. Два основных приема – плоскостное и обхватывающее (непрерывистое, прерывистое). Вспомогательные приемы поглаживания: гребнеобразные; граблеобразные; щипцеобразные; крестообразные; глажение. Массаж начинают с поглаживания и заканчивают поглаживанием. Вначале используют поверхностное поглаживание, затем более глубокое.Выполняется медленно, ритмично, мягко, по ходу крово и лимфотока. Физиологическое влияние — кожа очищается от роговых чешуек, остатков секрета потовых и сальных желез, улучшается кожное дыхание, активизируется секреторная функция кожи. Трофика кожи изменяется — усиливаются обменные процессы, повышается кожно-мышечный тонус, кожа становится гладкой, эластичной, упругой, усиливается микроциркуляция за счет раскрытия резервных капилляров. Поглаживание оказывает действие на сосуды, тонизируя и тренируя их. При поглаживании облегчается отток крови и лимфы, что способствует уменьшению отека. Данный прием способствует также и быстрому удалению продуктов обмена и распада. Поверхностное плоскостное поглаживание успокаивает, глубокое и прерывистое – возбуждает.

28.1

5. Спортивный массаж применяется для улучшения функционального состояния спортсмена, его спортивной формы, снятия утомления, повышения физической работоспособности. Профилактики травм и заболеваний опорно-двигательного аппарата и их лечения. Он подразделяется на тренировочный, предварительный, восстановительный. Тренировочный массаж. Цель- подготовка спортсмена к наивысшим спортивным достижениям в короткое время и с наименьшей затратой психофизической энергии. Он является частью тренировочного процесса и относится к средствам спортивной тренировки. Продолжительность сеанса 40-60 минут. Большое значение для трен. массажа имеет учет нагрузки, которая падает на группы мышц и суставы в каждом виде спорта. Для велосипедистов и конькобежцев сокращают время на массаж мышц груди и рук, но увеличивают продолжительность массажа мышц ног. Общее же время тренировочного массажа остается постоянным. Дополнительно применяются такие средства, как аутогенная тренировка, занятия на тренажерах, электростимуляция мышц и др.

Предварительный массаж – служит для нормализации психоэмоционального и функционального состояния спортсмена и подготовки опорно-двигательного аппарата к предстоящей физюнагрузке. Данный вид спорт. массажа выполняется в течение 5-20 минут за 10-20 минут до разминки перед состязанием или тренировкой, или после нее.

Известны следующие разновидности предварительного массажа: разминочный, массаж в предстартовых состояниях (успокаивающий и тонизирующий), согревающий и мобилизующий.

Восстановительный массаж – это вид массажа, применяемый после любого рода нагрузки (физической и умственной) и при любой степени утомления для максимально быстрого восстановления различных функций организма и повышения его

работоспособности. Восстановительный массаж проводится после соревнований или тренировок и в перерывах между ними. Глубина и интенсивность массажа должны быть индивидуальными для каждого спортсмена. Длительность общего сеанса восстановительного массажа равна в среднем 40-60 минут.Восстановительный массаж наиболее эффективен при проведении ежедневного как минимум двухразового сеанса. В таких видах спорта, как легкая атлетика, борьба, плавание, бокс и другие, восстановительный массаж, краткий по времени, проводится в перерывах между соревнованиями.

29. 4 Сформулювати практичні рекомендації для спеціалістів з психолого- фізичної реабілітації щодо профілактики синдрому емоційного вигорання

Дж. Грінберг розглядає емоційне вигорання як прогресуючий процес:

1. Перша стадія емоційного вигорання («медовий місяць»). Працівник зазвичай задоволений роботою і завданнями, ставиться до них з ентузіазмом. Однак, в процесі продовження робочих стресів професійна діяльність починає приносити все менше задоволення і працівник стає все менше енергійним.

2. Друга стадія («недостача палива»). З’являється втома, апатія, можуть виникнути проблеми зі сном. За відсутності додаткової мотивації і стимулювання у працівника втрачається інтерес до своєї праці або зникають привабливість роботи в даній організації і продуктивність його діяльності. Можливі порушення трудової дисципліни і віддаленість (дистанціювання) від професійних обов’язків. У випадку високої мотивації працівник може продовжувати горіти, підживлюючись внутрішніми ресурсами, але на шкоду власному здоров’ю.

3. Третя стадія (хронічні симптоми). Надмірна праця без відпочинку, особливо «трудоголіків», призводить до таких фізичних явищ, як виснаження і схильність до захворювань, а також до психологічних переживань — хронічної дражливості, загостреної злоби чи почуття пригніченості, «загнаності в кут». Постійне переживання нестачі часу (синдром менеджера).

4. Четверта стадія (криза). Як правило, розвиваються хронічні захворювання, в результаті чого людина частково чи повністю втрачає працездатність. Посилюються переживання невдоволеності власною ефективністю і якістю життя.

5. П’ята стадія емоційного вигорання («пробивання стіни»). Фізичні і психологічні проблеми переходять в гостру форму і можуть спровокувати розвиток серйозних небезпечних захворювань, які загрожують життю людини. У працівника з’являється стільки проблем, що його кар’єра знаходиться під загрозою.

Сформулювати практичні рекомендації для спеціалістів з психолого- фізичної реабілітації щодо профілактики синдрому емоційного вигорання

Профілактичні, лікувальні та реабілітаційні методики і заходи повинні бути спрямовані на зняття дії стресора: зняття робочого напруження, підвищення професійної мотивації, вирівнювання балансу між затраченими зусиллями і результатом, який отримується. При появі і розвитку ознак емоційного вигорання необхідно звернути увагу на покращення умов його праці (організаційний рівень), характер взаємостосунків у колективі (міжособистісний характер), особистісні реакції і захворюваність (індивідуальний рівень). Суттєва роль в боротьбі з синдромом емоційного вигорання відводиться самій людині Слідуючи рекомендаціям, він не тільки зможе запобігти виникненню синдрому емоційного вигорання, але і суттєво знизити ступінь його вираження:

визначення короткотермінових і довготривалих цілей;

використання «тайм-аутів», що необхідно для забезпечення психічного і фізичного благополуччя (відпочинок від роботи);

оволодіння вміннями і навичками саморегуляції (релаксація, ідеомоторні акти, визначення цілей і позитивна внутрішня мова сприяють зниженню рівня стресу, який призводить до вигорання);

професійний розвиток і самовдосконалення (одним із способів запобігання синдрому емоційного вигорання є обмін професійною інформацією з представниками інших служб, що дає відчуття більш широкого світу, ніж той який існує всередині окремого колективу, для цього існують різні способи – курси підвищення кваліфікації, конференції та ін.);

втеча від непотрібної конкуренції (бувають ситуації, коли її неможливо уникнути, але надмірне прагнення д виграшу породжує тривогу, робить людину агресивною, що сприяє виникненню синдрому емоційного вигорання);

емоційне спілкування (коли людина аналізує свої почуття і ділиться ними з іншими, імовірність вигорання знано знижується або цей процес стає не настільки вираженим);

підтримка хорошої фізичної форми (не варто за забувати, що між станом тіла і станом душі існує тісний зв’язок: неправильне харчування, зловживання спиртними напоями, тютюном, зменшення ваги чи ожиріння збільшують прояви синдрому емоційного вигорання

30.5. Окреслити основні шляхи і форми збереження людиною складових власного здоров’я.

Дуже важливо, що для підтримування здоров’я на оптимальному рівні, недостатньо лише уникати факторів негативного ризику (алкоголізм, тютюнопаління, наркоманія, нераціональне харчування), для цього потрібно розвивати тенденції, які працюють на формування здорового способу життя Є п’ять принципів концепції зміцнення здоров’я:

1) зміцнення здоров’я охоплює все населення в його повсякденному житті, а не зосереджує увагу на людях, що піддаються ризику певних захворювань;

2) зміцнення здоров’я спрямоване на фактори та причини, що детермінують

3) зміцнення здоров’я проводиться різними, шляхами й методами, що доповнюють один одного

4) зміцнення здоров’я розраховане на ефективну й конкретну участь громадськості;

5) професіонали в охороні здоров’я, особливо на рівні первинної медико-санітарної допомоги, відіграють найважливішу роль у впровадженні в маси ідей і засобів зміцнення здоров’я.

До основних принципів здорового способу життя належать:

соціальні: спосіб життя повинний бути естетичним, моральним, вольовим;

біологічні: спосіб життя повинний відповідати віковим особливостям, раціонально забезпеченим енергетично, зміцнюючим та якісно динамічним.

Ралізація цих принципів залежить від соціально-економічних заходів та формування моделей поведінки людини. Дотримання здорового способу життя передбачає: прагнення до фізичної досконалості; досягнення душевної, психічної гармонії в житті; забезпечення повноцінного раціонального харчування; виключення з життя самодеструктивної поведінки; дотримання правил особистої гігієни та загартовування організму.

31.1

5. Аппаратный массаж применяется как дополнительное средство при проведении ручного массажа, когда необходимо провести длительную вибрацию на крупных мышцах и биологически активных точках.Для этого имеются спец.насадки. В основном применяются массажные аппараты. К аппаратному массажу относят: вибрационный массаж, гидромассаж, пневмомассаж, ультразвуковой массаж и массаж с помощью ручных устройств и инструментов. Вибрационный массаж оказывает на организм общее и местное воздействие. К массажерам общего воздействия относятся- вибр. стул, велотраб Гоффа, вибр. Кушетка, они очень громоздки и применяются редко. Поэтому сейчас выпускаются вибрационные аппараты местного действия. Гидромассаж– сущность его состоит в воздействии на организм массажных манипуляций через воду (термическим путем, механическим или химическим – минеральной, хвойной водами)Существуют несколько способов проведения гидромассажа: с руками под водой, водяной струей в воздухе. Водяной струей с высоким давлением под водой.

Пневмомассаж осуществляют с помощью аппаратов, основанных на принципе создания повышенного или пониженного давления воздуха. Они состоят из воздушного компрессора и насоса.

Ультразвуковой массаж проводится с помощью звуковой физиотерапевтической аппаратуры, которая включает в себя генератор высокой частоты и пьезоэлектрический преобразователь.

Массаж с помощью ручных устройств и инструментов (массажная дорожка, щетки, гимнастическая палка, спортивный массажер, шаровой массажер, коврики для стоп и пр.) имитирует какой-нибудь один из приемов ручного классического массажа.

31.3. Пояснити, що входить до поняття «самооцінка здоров’я» та

розкрити її роль у визначенні ставлення індивіда до здоров’я.

Ставлення до здоров’я як психічне утворення містить когнітивний, емоційний і поведінковий компоненти.

Когнітивна складова ставлення до здоров’я залежить від психологічної компетентності особистості. Психологічна компетентність особистості зумовлена особливостями буденної психології і психогігієни того соціуму й етносу, до якого належить індивід. Когнітивний компонент характеризує знання людини про своє здоров’я, розуміння ролі здоров’я в життєдіяльності, знання основних факторів, які впливають як негативно, так і позитивно на здоров’я людини.

Мотиваційно-поведінковий компонент визначає місце здоров’я в індивідуальній ієрархії термінальних та інструменттальних цінностей людини, особливості мотивації у здоровому способі життя, а також характеризує особливості поведінки у сфері здоров’я, ступінь прихильності людини до здорового способу життя, особливості поведінки у разі погіршення здоров’я.

Емоційна складова ставлення до здоров’я передбачає переживання свого здоров’я чи нездоров’я й є вкрай значущою в контексті загальної самооцінки особистості, у визначенні її “лінії життя”, “плану життя”, “стилю життя”. Емоційний компонент відображає переживання й почуття людини, пов’язані зі станом її здоров’я, а також особливості емоційного стану, зумовлені погіршенням фізичного чи психічного самопочуття людини.

Відношення до здоров’я обумовлено об’єктивними обставинами, у тому числі вихованням і навчанням. Критерієм міри адекватності відношення до здоров’я в побуті може служити ступінь відповідності дій і вчинків людини вимогам здорового способу життя, а також нормативним вимогам медицини, санітарії, гігієни. Відношення до здоров’я містить у собі й самооцінку людиною свого фізичного й психічного стану, що є свого роду індикатором і регулятором його поводження. Самооцінка фізичного й психічного стану виступає як реальний показник здоров’я людей.

Для зручності порівняння даних щодо самооцінки здоров’я за певний проміжок часу використовують індекс самооцінок здоров’я, який розраховується як середній бал самооцінки здоров’я (від 5 — «дуже добре» до 1 — «дуже погане» здоров’я). Не існує динаміки в оцінці власного стану здоров’я населенням України за останні сім років.

Аналіз взаємозв’язку самооцінки з рядом соціально-демографічних показників показує, що самооцінка здоров’я більше за все залежить від віку респондентів: з віком стан здоров’я погіршується. Існує також кореляція між самооцінкою здоров’я та статтю респондентів: жінки схильні оцінювати своє здоров’я гірше, ніж чоловіки .

32.4 еризувати вплив генетичних факторів на здоров’я суспільства

В успадкованих передумовах здоров’я важливі три головні чинники: тип конституції і переважаючі нервово-психічні процеси, ступінь схильності до тих чи інших захворювань і «життєвість», яка відображає плодючість і довголіття особи.

Роль спадкових факторів є визначальною. Це повною мірою відноситься до схильності до різних захворювань, тому необхідно враховувати спадкові особливості людини у визначенні оптимального для неї способу життя, вибору професії, партнерів при соціальних контактах, лікуванні і т.д. Найбільш часто спадкові порушення зумовлюються способом життя майбутніх батьків. Крім дефіциту рухової активності, в нездоровому способі життя вагітної, що веде до порушення нормального розвитку плоду, слід зазначити переїдання, психічні перенавантаження соціального, професійного, побутового характеру, шкідливі звички і т.д.

Витрати держави на утримання хворих із спадковими захворюваннями дуже великі. Вони значно більші від величезних витрат на боротьбу, наприклад, з грипом. Утримання багатьох інтернатів, лікування протягом багатьох років дітей, хворих на спадкові захворювання, досить відчутним тягарем лягає на плечі сучасного суспільства. Профілактика спадкових захворювань має суттєво зменшити економічні непродуктивні витрати суспільства

32.5 Сегметарный массаж это метод воздействия на рефлекторные зоны, кожной поверхности тела. Механизм действия заключается в раздражении кожных рецепторов. Процедура массажа состоит из подготовительной, основной и заключительной частей. В подготовительной части используют приемы классического массажа – поглаживание, растирание и разминание мышц. В основной части пров. специальные приемы сегментарного массажа. В заключительнойчасти используют приемы : поглаживание , растягивание , потряхивание мышц. После проведения подготовительного массажа переходят к массажу более глубоких слоев мышц, включая специальные приемы массажа: растирание(пиление) Растирание(сдвигание) растирание отростков позвоночника, растирание в подлопатковой области , разминание (сверление) , арстирание (выжимание),Разминание (надавливание) , разминание (щипковое), разминание(сдвигание), разминание ( спиралевидное), разминание основанием ладони , разминание (надавливанием ),точечная вибрация , вибрация основанием ладони, разминание (растягивание )

33.4 33.4. Охарактеризувати переваги використання соціальних ЗМІ дітьми та підлітками

Перевагами використання дітьми та підлітками різних форм соціальних ЗМІ в повсякденній діяльності є розширення спілкування, створення соціальних зв’язків і навіть набуття технічних навичок.

Соціалізація і зв’язок — сайти соціальних ЗМІ дають змогу підліткам виконувати в режимі онлайн багато важливих у реальному житті завдань: залишатися на зв’язку з рідними та друзями, знаходити нових друзів, обмінюватися фотографіями та ідеями. Користування соціальними ЗМІ також може надати підліткам значні переваги, які впливають на їхню самооцінку, формування думки про себе, суспільство й світ. Наприклад, такі:

можливості залучення до суспільного життя: збирання коштів на благодійність або участь волонтером у місцевих подіях, у тому числі політичних та благодійних заходах;

розвиток індивідуальної та колективної творчості шляхом розробки і проведення художніх і музичних заходів;

розвиток ідей завдяки створенню блогів, підкастів, відео- та ігрових сайтів;

розширення власних інтернет-зв’язків через пошук осіб з подібними інтересами, які належать до різних соціальних верств (таке спілкування є важливим кроком для всіх підлітків і сприяє повазі, толерантності та інтенсивному обговоренню особистих і глобальних проблем);

зміцнення своєї індивідуальності й набуття унікальних соціальних навичок.

Розширення можливостей навчання — учні середніх та старших класів використовують соціальні ЗМІ для сумісного виконання домашніх завдань і групових проектів.. Деякі школи успішно використовують блоги як навчально-методичні посібники, що зміцнює навички з вивчення мови, письмового викладення думок і творчості.

Доступ до медичної інформації — підлітки можуть легко й анонімно отримати доступ до онлайн-інформації щодо своїх проблем зі здоров’ям. Усе більш доступними для молоді стають якісні ресурси з різних тем охорони здоров’я, цікавих для цієї групи населення (наприклад, захворювання, що передаються статевим шляхом; зменшення стресу; ознаки депресії). Мобільні технології, які підлітки використовують щодня, а саме стільникові телефони і можливість миттєвого обміну повідомленнями, вже сприяють значному поліпшенню їх медичного обслуговування завдяки збільшенню прихильності до лікування, кращому розумінню природи хвороб і зменшенню кількості пропущених візитів до лікаря.

35.4. Охарактеризувати поняття «Репродуктивне здоров’я населення» і чинники від яких воно залежить

Репродуктивне здоров’я населення – це можливість подружньої пари народжувати дітей. В ідеалі рівень репродуктивного здоров’я оцінюють за результатами функціонування репродуктивної системи: кількості запліднень, які відбулися та кількості вчасно народжених дітей при відсутності штучних обмежень (протизаплідні заходи, аборти). Рівень репродуктивного здоров’я залежить від:

репродуктивного потенціалу людини;

сумісності партнерів;

полової культури, розуміння феномена чоловіка й жінки;

грамотного регулювання дітородіння;

Репродуктивний потенціалрізні індивіди мають різною, певною природою репродуктивний потенціал.

Сумісність партнерівпрофілактика порушень, які знижують репродуктивне здоров’я, значною мірою пов’язана із благополуччям у половому житті, однієї зі складових якої є сумісність партнерів. Її можна розглядати на декількох рівнях:

генетична сумісність – (по антигенах гисто-сумісності) співвідноситися з подібністю заходів індивідів і може бути по них оцінена. Антигенна несумісність може проявлятися в імунній реакції організму жінки на сперму чоловіка, що протидіє заплідненню.

фізична й фізіологічна сумісність включає ступінь анатомічної відповідності партнерів, подібність ритмів і пластичних проявів (характер рухів, доторкань). Подібність біоритмів має велике значення в створенні комфортних відносин між партнерами.

сексуальна сумісність - визначається, насамперед, подібністю темпераментів і рівнем сексуальності. Ці параметри детерміновані природою й віком. Пік сексуальної активності чоловіків — 20 років, а потім іде поступове зниження. У жінок максимальне сексуальне розкриття доводиться на 35-40 років і тримається на досить високому рівні під час клімактерію й після нього за рахунок компенсаторного синтезу полових стероїдів у надниркових залозах і підшкірно жировій клітковині. Після 60 років полові можливості зрівнюються.

статева конституція – реально існує й пов’язана зі співвідношенням і кількістю в чоловіків і жінок статевих гормонів в організмі, які моделюють морфологічні й психологічні прояви індивідаі.

психологічна сумісність - основний принцип – оптимальними є союзи або між подібними типами, або типами, які доповнюють один одного.

Статева культура - це поняття більше широке, чим культура полових відносин. Чоловік і жінка — це два різних мири, два два взаємодоповнюючі початки («янь» і «инь»).

Регулювання дітородіння – головними критеріями для всіх методів регулювання дітородіння є — гуманність, ефективність, нешкідливість для здоров’я жінки.

36.1.

36.5 Точечный массаж этовоздействие на точки акупунктуры пальцем.

38.1.

38.5. Дополнительные приемы поглаживания: гребнеобразное, глажение, крестообразное, щипцеобразное. Доп. приемы растирания: пиляние, штрихование, стругание, щипцеобразное, граблеобразное, крестообразное. Доп. приемы разминания: щипцеобразное, смещение, накачивание, сжимание, растягивание, прищипывание, нажатие, гребнеобразное, валяние. Доп. приемы вибрации: потряхивание, встряхивание, сотрясение, пересекание. Доп.приемы ударных приемов: похлопывание, поколочивание, рубление.

39.1

39..5. В механизме действия массажа большую роль играет гуморальный фактор. Под влиянием массажа в тканях активизируются высокоактивные вещества: гистамин, ацетилхолин и др. Находясь в коже в связанном, неактивном состоянии, они под влиянием массажа переходят в свободное состояние, всасываются в кровь и разносятся по всему организму. Они расширяя просвет и увеличивая проницаемость капилляров, улучшают кровоснабжение и обменные процессы в тканях; увеличивают скорость передачи возбуждения из нервной системы через двигательные нервы на скелетные мышцы. Под влиянием массажа в тканях образуются и другие вещества, значение которых еще окончательно не выяснено, но которые, как раздражители нервной системы, могут давать начало новым рефлексам. Гуморальный механизм, однако, не является самостоятельным, он регулируется ЦНС .

40. 1.

40.3. мышцы являются своеобразными кровяными насосами, доставляющими кровь по мельчайшим капиллярам к каждой клеточке периферии благодаря естественным колебаниям (вибрации) мышц. Воздействие механических колебаний с целью усиления «кровенасосной» функции мышц называется биомеханической стимуляцией. Изменением частоты колебаний, можно развивать определенные качества мышцы: увеличить объем и силу, сделать ее эластичной и выносливой. Як побороти атрофію мязів ніг Вибрационное воздействие на организм человека нашло применение в медицинской реабилитации, урологии, спортивной медицине, тренерской практике, косметологии. Идея биомеханической стимуляции: Усиленное, синусоидальное, постороннее стимулирование напряженной мускулатуры, ведущей к продольной вибрации мышечных волокон, воздействует как максимальная нагрузка. В связи с этим мышцы нашего тела развиваются преимущественно тогда, когда они, во время их деятельности, усиленно вибрируют. Силовое развитие, мышечное напряжение и другие упражнения при помощи биомеханической стимуляции повышают мышечный тонус, дают ощущение легкости в мышцах и возбуждают в группах мышц желание для дальнейшей деятельности. Это чувство удерживается, в среднем, до двух дней. Доминирующее движение в нервномышечном аппарате человека — вид мышечной памяти. В случае отсутствия этого повиновения мышц, например при параличе может быть применена биомеханическая стимуляция для мышечного тонизирования, для развития двигательной координации и разучивания определенных движений. Мышцы, которые не могут выполнять активно свою работу, должны растягиваться и стимулироваться внешней силой, например, при помощи прибора или рук. Як побороти атрофію мязів нігСмысл биомеханической стимуляции состоит в улучшении (оптимизации) сократительной функции мышц на уровне миофибриллы, а также в опосредованном влиянии мышцы на периферические системы кровообращения и нервной системы. Як побороти атрофію мязів нігСпособность биомеханической стимуляции к упорядочению, и восстановлению сократительной деятельности позволяет восстановить биохимические процессы в мышце. А как следствие — влияние на процессы обмена веществ организма..

40.4. Плавання в грудному віці – один з простих варіантів зміцнити організм малюка. Плавання для дитини можно розпочинати з першого місяця. Плавання дитини в грудному віці носить оздоровчий загальнозміцнюючий характер.Заняття плаванням для дитини значно поліпшує обмінні процеси організму, нормалізує внутрішньочерепний тиск, позитивно впливає на дихальний апарат малюка, на нервової та м’язової систем. Регулярне плавання дитини змінює весь його організм, нормалізує сон, підвищує тонус, покращує апетит. Вода для дитини в друдному віці звичне середовище. Адже всі 9місяців малюк перебуває в материнських водах. Зпочатку треба займатися з малюком у звичайній ваній кімнаті, перед плаванням слід добре розігріти мязи малюка за допомогою масажу, це принесе покращенного кровообігу під час тренувань. З початку слід навчити дитину пребувати достатній час у воді 15 хв, щотижня час заняття з дитиною треба збільшувати на 5 хв., до 30хв. Методика З. П. Фірсова розрахована на заняття протягом 9-12 місяців. Кінцева мета — до однорічного віку навчити дитину, по-перше, самостійно триматися на поверхні води протягом20-30 хвилин, по-друге, пірнати на невелику глибину, до ставати з дна іграшки і плавати під водою протягом 7-8 секунд. По-третє, перебуваючи в легкому одязі — річний костюмчик, туфлі, шкарпетки, шапочка — зістрибнути з борту басейну в одязі в воду і в цьому одязі протриматися на поверхні води 2-3 хвилини.

5. Растирание состоит в смещении,передвижении, растяжении тканей в различных направлениях. Основные приемы растирания — растирание пальцами, ребром ладони и опорной частью кисти. Выполняют одной или двумя руками продольно, поперечно, кругообразно, зигзагообразно. Разновидности приемов: штрихование; строгание; пиление; пересекание; щипцеобразное растирание; гребнеобразное растирание; Физиологическое влияние - усиливает приток лимфы и крови к массируемым тканям, что улучшает их питание и обменные процессы. Прием способствует разрыхлению, размельчению патологических образований в различных слоях тканей, повышает сократительную функцию мышц; улучшает подвижность суставов. растирание оказывает понижение нервной возбудимости. Растирание — это подготовительный прием к разминанию.Растирание осуществляется по ходу кровеносных и лимфотических сосудов, а на мышцах спины – от поясничного отдела к шейному и от нижних углов лопатки к пояснице.

41.1

2. ЛФК застосовують у таких формах – ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна гімнастика, самостійні заняття, лікувальна ходьба, теренкур, спортивні вправи та ігри, гідрокінезіотерапія. Ранкова гіг.гімн.вик.після сну у палата, залахЛФК. Завдання є: збудження організму після нічного сну, підняття загального тонусу хворого , надання настрою і приведення організму у робочий стан. Комплекси гіг.гімн.склад.із загально розвиваючих вправ. Тривалість ії від 5 до 20 хв. Лікув. Гімн.-у комплексі ЛГвключаются вправи для загального розвитку і спеціальні. При навчанні спеціальних вправ реабілітолог має показати як виконувати вправи і вимагати від хворого точного повторення рухів. Заняття ЛГ скдадаются з 3 частин вступної основної та заключної. Вступна частина – підготовка організму до виконання вправ основної частини (ходьба гімн.вправи для верхніх кінцівок, дихальні вправи, вправи на увагу) Основна частина становить 50 -70 %часу У ній вирішуються головні завдання. Впраи для загального розвитку черегуют зі спеціальними. Заключна частина – зменшення фізичного навантаження і приведення організму до спокійного стану. Виконують дихальні вправи, ходьбу, вправи на розслаблення. Розрізняют такі методи: індивідуальний, мало груповий, груповий і самостійний. Лікувльна ходьба застосовуються на етапі реабілітації у стаціонарі у напівпостільному і вільному рухових режимах, для відновлення ходьби після травм,захворювання нервової системи, опорно рухового апарату, для адаптації ссс і дих сист до фізичних навантажень. У після лікарняних етапах Лік.ходьба поступове підвищення фіз. Працездатності, тренування організму. Теренкур – дозована ходьба за спеціальними маршутами.1. 500м 2-5 уклон 2.1000м 5-10 ук 3.2000м 10-15 4.3000-5000м 15-20 Фізичне нав.дозуєтся дозується темпом ходьби і кількістью зупинок для відпочинку. Теренкур є методом ходьби і кількістью зупинок для відрочинку. Теренкур є методом дренуючої терапії показаний при захворюваннях ссс і дих сист., порушення обміну речовин, ушкодження опорно рухового апарату, ураження нервової системи . Призначають у пслялікарняний період. Спортивні впраи та ігри заст. У санаторіях поліклінічних умовах для вдосконалення координації рухів, фіз..якостей, тренування організму , підвищення загальної працездатності. Гідрокінезіотерапія це лікування рухами у воді. Застосовують у вигляді гімнастичних вправ, витягнення у воді, корекції положення, підводного масажу , плавання, купання, механотерапії та ігор у воді.ррм

4. Фізи́чна культу́ра, фізкультура — складова частина культури, пов’язана з системою фізичного виховання, організації спорту, спеціальних наукових дослідів, технічних засобів, потрібних для фізичного виховання і спорту, суспільної та особистої гігієни, раціональної організації активного відпочинку тощо.

Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру.

Основними показниками стану фізичної культури і спорту є:

рівень здоров’я і фізичного розвитку різних верств населення;

ступінь використання фізичної культури в різних сферах діяльності, рівень розвитку системи фізичного виховання, самодіяльного масового спорту;

високі досягнення спортсменів України в окремих видах спорту;

рівень забезпеченості кваліфікованими кадрами, спортивними спорудами та майном[1].

Фізи́чний ро́звиток — це процес становлення і змін біологічних форм і функцій організму людини. Він залежить від природних життєвих сил організму та його будови. Фізичний розвиток оцінюється рівнем розвитку фізичних якостей, антропометричними і динамометричними показниками, показниками формування постави.

Фізичний розвиток, поряд з народжуваністюзахворюваністю і смертністю, є одним з показників рівня здоров’я населення. Процеси фізичного і статевого розвитку взаємопов’язані і відображають загальні закономірності росту і розвитку, але в той же час істотно залежать від соціальних, економічних, санітарно-гігієнічних та інших умов, вплив яких в значній мірі визначається віком людини.

Під фізичним розвитком розуміють біологічні процеси, що безперервно відбуваються. На кожному віковому етапі вони характеризуються певним комплексом пов’язаних між собою та з зовнішнім середовищем морфологічних, функціональних, біохімічних, психічних і інших властивостей організму і обумовлених цим своєрідністю запасом фізичних сил. Високий рівень фізичного розвитку поєднується з високими показниками фізичної підготовки, м’язової та розумової працездатності.

Фізи́чне вихова́ння, фізвихова́ння, фізви́х — педагогічний процес спрямований на фізичний розвиток, функціональне удосконалення організму, навчання основним життєво важливим руховим навичкам, вмінням і зв’язаних із ними знаннями для успішної наступної професійної діяльності.

В Україні фізичне виховання шляхом проведення обов’язкових занять здійснюється в дошкільних виховних, середніх загальноосвітніх, професійних навчально-виховних та вищих навчальних закладах відповідно до навчальних програм, затверджуваних у встановленому порядку. Згідно з стандартами Вищої атестаційної комісії України, фізичне виховання (фізична культура) має код спеціальності 24.00.02 (Див. Таблиця:Коди спеціальностей за ВАКом#24 Фізичне виховання та спорт).

Физическое здоровье – это естественное состояние организма, обусловленное нормальным функционированием всех его органов и систем. Если хорошо работают все органы и системы, то и весь организм человека (система саморегулирующаяся) правильно функционирует и развивается.

Фізичний стан – за визначенням міжнародного комітету стандартизації тестів характеризує особистість людини, стан здоров’я, статуру і конституцію, функціональні можливості організму, фізичну працездатність і підготовленість. Показниками фізичного стану є: рівень максимального споживання кисню, рівень максимальної фізичної працездатності, параметри діяльності функціональних систем організму, морфологічного і психічного статусу, фізична підготовленість, стан здоров’я. Виділяють п’ять рівнів фізичного стану (низький, нижче середнього, середній, вище середнього, високий) у здорових людей [9].

Физическая подготовленность

   — результат физической подготовки, достигнутый при выполнении двигательных действий, необходимых для освоения или выполнения человеком профессиональной или спортивной деятельности. Оптимальная Ф.п. называется физической готовностью. Ф.п. характеризуется уровнем функциональных возможностей различных систем организма (сердечно-сосудистой, дыхательной, мышечной) и развития осн. физических качеств (силы, выносливости, быстроты, ловкости, гибкости). Осн. средством достижения Ф.п. является упражнение. Выделяют текущий, оперативный и этапный контроль Ф.п. Текущий контроль демонстрирует уровень Ф.п. после одного или нескольких тренировочных занятий; оперативный — после выполнения одного или серии упражнений; этапный — после длительного (более полугода) цикла тренировочных занятий. Оценка уровня Ф.п. осуществляется по результатам, показанным в специальных контрольных упражнениях на силу, выносливость и т.д.

ФИЗИЧЕСКАЯ ПОДГОТОВЛЕННОСТЬ

- результат физической подготовки, выражающийся в определенном уровне развития физических качеств, приобретении двигательных навыков и умений, необходимых для успешного выполнения той или иной деятельности. Ф. п. оценивается с помощью специальных нормативов

5. Финский массаж располагает ограниченным числом приемов, среди которых доминирует разминание подушечкой большого пальца. По этой причине он малоэффективен, т. к. нет возможности широко варьировать приемы в зависимости от участка тела и строения мышц. К тому же применение этих приемов требует очень сильных и выносливых пальцев. Однако финское разминание эффективно на плоских мышцах.Приемы финского массажа выполняются в последовательности стопа – голень – бедро для нижних конечностей и кисть – предплечье – плечо для верхних конечностей. Финская система массажа получила очень широкое распространение в скандинавских странах как в лечебной практике, так и в спортивной после олимпийских побед Пааво Нурми в 1924 г.

42.1

2

3. Применяют при ДЦП, мышечной дистрофии, рассеянном склерозе,после травм и операций на позвоночнике,после инсульта, инфаркта, черепно-мозговой травмы. Вертикализатор — это аппарат, который позволяет привести тело пациента в вертикальное положение

применяются разные виды вертикализаторов:

Передний вертикализатор — пациент, находясь в таком вертикализаторе, опирается на живот. Большинство вертикализаторов относятся к переднему типу.

Вертикализатор с обратной опорой (задний) — пациент фиксируется на опоре под спину и постепенно поднимается из положения лежа. Такие вертикализаторы применяются у пациентов с серьезными нарушениями функций опорно-двигательного аппарата, а также кто не может самостоятельно держать голову.

Многоуровневая система вертикализации — пациент может занимать положение сидя, полустоя, стоя и лежа, оставаясь при этом в одном и том же устройстве.

Мобильный вертикализатор — пациент обладает возможностью передвигаться в таком вертикализаторе в положении стоя. Оснащен большими задними колесами.

Активный вертикализатор — позволяет тренировать мышцы ног за счет движения рук. При этом платформа для стоп соединяется с рычагами, которые пациент двигает самостоятельно или с помощью ухаживающего..

Вертикализация позволяет активировать работу дыхательной и сердечно-сосудистой систем, а также способствует профилактике пролежней, застоя в легких, восстановить подвижность мышц, активизировать работу опорно-двигательного аппарата.

вертикализаторы с интегрированным ортопедическим устройством позволяют с помощью линейных приводов задавать сгибательные и разгибательные движения в коленных и тазобедренных суставах, При этом нагрузка на ноги регулируется так, чтобы сердечно-сосудистая система плавно адаптировалась к физической активности. Благодаря этому стимуляция опорной нагрузки восстанавливает естественную модель ходьбы. Угол наклона вертикализатора может регулироваться в пределах от 0 до 80 градусов, что позволяет начать вертикализацию и двигательную терапию на ранних стадиях процесса реабилитации. Врач может в любой момент прервать сеанс вертикализации или изменить его параметры. По окончании сеанса все данные (параметры сердечно-сосудистой системы) сохраняются в памяти компьютера для контроля динамики восстановления и внесения необходимых корректив в индивидуальный реабилитационный курс.

4.

5. Косметический массаж применяется для улучшения состояния кожи (лица, шеи, кистей), предупреждения ее преждевременного старения и укрепления волос на голове, лечения различных косметических недостатков. Задачи — замедлить увядание и старение кожи; сохранить или восстановить хорошую форму лица; очистить кожу от сальных пробок и ороговевших клеток; В косметическом массаже применяются приемы поглаживания, растирания, разминания. Выполняют руками, аппаратом или комбинированный массаж. Косметический массаж подразделяется на гигиенический (профилактический), лечебный и пластический. Гигиенический массаж применяется при увядающей коже лица и шеи с ослабленным тонусом мышц, преждевременным появлением морщин и складок, понижением функции сальных желез, пастозностью и отечностью. Сеанс массажа начинают мягкими и нежными движениями, затем переходят к более глубоким и заканчивают его мягко и нежно. Лечебный массаж применяется для устранения косметических недостатков в виде морщин, складок, отечности,чрезмерного отложения жира, для устранения кровоподтеков.

43.1 Коксартроз — заболевание суставов, связанное с изменением тканей в области тазобедренных суставов. Заболевание является дегенеративно-дистрофическим, то есть пораженный орган постепенно теряет способность выполнять свои функции. При 1-2 степени коксартроза применяют Физиотерапию: электрофорез, криотерапия, лазерная терапия. Все они нацелены на улучшение кровообращения в пораженной области и снятие воспалений. А также аппаратное вытяжение сустава. Применяется для того, чтобы уменьшить нагрузки на поверхности сустава.

Методы реабилитации после операции на тазобедренном суставе носят местный и общеукрепляющий характер. Они включают: гимнастику, массаж, дыхательные упражнения. Нагрузки тщательно дозируются, их сложность и объем возрастают постепенно. Оперированную конечность начинают разрабатывать уже на 3-4 день после операции. Начинают с легких движений. Непроизвольные движения пока запрещены.Через две недели пациент сможет ходить с поддержкой, через два месяца он обретает первую самостоятельность, может передвигаться без помощи. Но сильные нагрузки тоже пока запрещены. Несмотря на такие ограничения в обычной жизни, пациент активно выполняет специальные упражнения — они позволят укрепить мышцы без риска для прооперированной области. Через шесть месяцев больной возвращается к полноценной жизни.

Важны мероприятия, улучшающие общее состояние пациента: правильно питание, разумное чередование отдыха и нагрузок.Диета при коксартрозе направлена на снижение массы тела и нормализацию обмена веществ. В план питания включаются продукты, богатые фосфолипидами, фосфором, которые очень важны для восстановления хрящевой ткани. В большинстве случаев реабилитация в условиях стационара необходима в первые два периода. Дальнейшее лечение и наблюдение возможно в санаторно-курортных условиях (ЛФК, механотерапия, электростимуляция)

2

3

4

5. Поколачивание оказывает положительное воздействие на скелетную и гладкую мускулатуру, вызывая ее ритмическое рефлекторное сокращение. В результате этого происходит улучшение кровоснабжением тканей, повышается их эластичность. Чаще всего поколачивание совместно с разминанием применяется при парезе и атрофии мышц.

При выполнении поколачивания следует производить удары одним или несколькими пальцами, ладонной или тыльной сторонами кисти, а также кистью, сжатой в кулак. Обычно поколачивание выполняется при участии обеих рук. Выполнять поколачивание нужно расслабленной в лучезапястном суставе кистью.Проводится на спине, ягодицах, бедрах, грудной клетке, по ходу кишечника.

44.1

2

3

4

5. Похлопывание относится к групе ударных прийомов. Выполнять похлопывание нужно ладонной поверхностью кисти, слегка согнув пальцы так чтобы при ударе между кистью и массируемой поверхностью образовалась воздушная подушка — это смягчит удар и сделает его безболезненным. Руку необходимо согнуть под прямым или тупым углом. Оно выполняется одной или двумя руками попеременно, мягко. Прием способствует расширению сосудов, с его помощью можно понизить чувствительность нервных окончаний и повысить температуру на массируемой поверхности. Применять при массаже груди, живота, спины, бедер, ягодиц, конечностей.

45.1 Дисплазія (недорозвиток) кульшового суглоба — це вада розвитку, яка поширюється на всі компоненти суглоба: кульшову западину, головку стегнової кістки з навколишніми м’язами, зв’язками, капсулою, і полягає в їх недорозвитку. При встановленні діагнозу д. к. с. необхідно виконувати широке пеленання дитини Для кращого утримання ніжок дитини в положенні відведення і згинання потрібно користуватися спеціальними профілактичними штанцями, памперси виконують не лише гігієнічну функцію, а й функцію широкого пеленання. Широке пеленання та застосування профілактичних штанців застосовують до 4-місячного віку дитини. Лікувальну гімнастику виконують одразу після встановлення діагнозу і поєднують з масажем. Для усунення контрактури привідних м’язів стегна, і приближення головок стегнових кісток до кульшових западин, виконують такі вправи: дитина лежить на спині, ноги зігнуті в колінних та кульшових суглобах. Повільно, плавно, без напруження м’язів коліна дитини наближують до живота, потім круговими рухами розводи сторони до площини, паралельної площині пеленального столика, а потім ніжки повертають в зворотне положення і випрямляють. Наступна вправа — при зігнутих і розведених ногах здійснюють ротаційні рухи стегон в положенні деякого стискання їх по осі для наближення головок до западин. Ці рухи виконують 6-7 разів на добу при кожному пеленанні дитини, Також 2-3 рази на день виконують 1. Велосипед — зігнути ноги в колінних і кульшових суглобах і імітувати їзду на велосипеді.2.Згинання і розгинання ніг одночасно та почергово.  3.Корисними також є вправи, які виконують у теплій воді: підтримуючи маля за груди і живіт, підводять його до стінки ванни, домагаючись згинання ніг. Під час купання можлива також рефлекторна «ходьба», «підтанцьовування» (у воді осьове навантаження на кульшовий суглоб менше). При плаванні дитини на животі можна проводити зміцнювальний масаж сідничних м’язів, впливаючи на точки, розташовані по середині сідничних складок.Масаж є важливим у фізичншй реабілітації дітей з д. к. с. Його проводять теплими сухими руками, при підвищеній чутливості шкіри дитини застосовують стерильну дитячу олійку. Виконують масаж на масажному чи повивальному столику, на жорсткій поверхні, Масаж виконують щоденно, 10-15 сеансів на курс, перерва між курсами 1-1,5 місяці.З фізіотерапевтичних засобів застосовують теплі хвойні ванни, парафінові аплікації, підводний масаж.

3. Специально для больных с синдромом Дауна разработаны комплексы занятий гимнастикой. Его надо проводить с самого раннего возраста ребенка: 1. Малыша надо больше держать на руках, по нескольку раз в день растирать его тело, гладить его, похлопывать, переворачивать. 2.Ребенка следует поощрять потягиваться, выбигать спину, сгибать и разгибать ноги. Эти упражнения целесообразно проводить под музыку. 3.Малыша надо чаще раскачивать, кружить, осторожно подкидывать 4. Игры и занятия с детьми надо чаще проводить, сидя на полу, тогда и взрослый, и ребенок будут общаться на одном уровне; он сможет опираться о ноги взрослого, залезать ему на живот, садиться верхом и т. п.

По мере развития ребенка занятия с ним должны усложняться и в них необходимо включать курсы массажа, специальной гимнастики и корригирующих мероприятий. Плоскостопие надо уже в раннем возрасте нивелировать ортопедическими стельками и специальной обувью.

У детей, с синдромом Дауна, есть интеллектуальная недостаточность. Она может проявляться в различной степени: некоторые так и не начинают говорить, но большая часть может научиться читать и писать. Практически все они дружелюбны, ласковы, хорошо ведут себя с близкими. Однако даже выраженная форма умственной отсталости не препятствует освоению основных навыков самообслуживания, общения. У таких детей замедленное развитие. Чтобы правильно оценить эффект реабилитационных мероприятий надо часто контролировать уровень их развития. Особенно в раннем возрасте. Характерной особенностью такого ребенка является постоянно открытый рот. Мероприятия, позволяющие устранить привычку жить с открытым ртом, сводятся к следующему: взрослые должны сами закрывать ребенку рот; перед зеркалом надо тренировать ребенка сидеть с открытым, а затем с закрытым ртом; следует постоянно хвалить и поощрять ребенка, который держит рот закрытым; Эта тренировка может быть индивидуализирована и дополнена логопедом.

При подготовке ребенка к речевому общению особое внимание надо обращать на развитие правильных навыков кормления и приема пищи. Кормить ребенка едой, приготовленной в виде густой пасты, ребенок должен чувствовать свой рот, поэтому, помимо массажа губ, надо чаще дотрагиваться до них ложкой, давать ребенку твердые кусочки яблок, моркови, полоски мяса.

Дети страдающие болезнью Дауна, отличаются замедленным развитием. Прежде чем малыш ответит на обращение взрослого, может пройти довольно много времени. Надо выждать этот срок и не торопить ребенка, иначе можно сбить его, а в дальнейшем «приучить» пропускать обращенную к нему речь. С ним следует говорить о его проблемах, о том, что его окружает; он должен получать удовольствие от общения. Важно развивать и речевые мышцы. С этой целью малышу разрешают сосать соску, жевать специальные кольца и т. д.

4 Одной из задач реабилитации больного после инсульта является научить его заново ходить. Действие аппарата Локомат основывается на имитации походки человека. Локомат представляет собой беговую дорожку, на которой пациент зависает на ремнях и к ногам присоединяются роботы-ноги на липучках, они и помогают больному двигаться. В приборе Локомат предусмотрены датчики, они закрепляются на теле больного. Датчики анализируют активность пациента и выводят их на монитор, на мониторе реабилитолог контролирует ходьбу (скорость, ускорение ног, нагрузку). На Локомате возможно проследить динамику восстановления. В процессе ходьбы, инструктор индивидуально подбирает нагрузку, регулирует скорость и даже стиль походки.На занятие, при ходьбе больному ставятся виртуальные задачи, по перешагиванию препятствий Такая методика повышает эффективность занятий и ускоряет восстановление больного. Эта методика вместе с датчиками, что замеряют активность пациента, сильно мотивируют больного, пациент наблюдает за улучшением состояния и все больше пытается выкладываться на занятиях.

5 Ударные приемы : рубление, поколачивание , похлопывание. ПОХЛОПЫВАНИЕ осуществляется ладонной поверхностью кисти (большой палец прижат) или кистью при слегка согнутых пальцах . Оно выполняется одной или двумя руками, попеременно, мягко, в основном на мышцах спины, бедрах, ягодицах. ПОКОЛАЧИВАНИЕ делается кулаком (его локтевым краем) и кончиками пальцев. Движения следуют одно за другим, сила нанесения удара зависит от места воздействия. Проводится на спине, ягодицах, бедрах, грудной клетке, по ходу кишечника. РУБЛЕНИЕ ребром кисти: пальцы выпрямлены или разведены и при ударе расслаблны так что удар смягчается . Выполняется одной или двумя руками попеременно и ритмично на мышцах спины, ягодицах, грудной клетке, конечностях. Рубление пров. в продольном и поперечном направлениях. УДАРНЫЕ приемы вып. в направлнении, противоположном сокращению мышцы, вызывает в мышце напряжение(сокращение) поетому в спорте применять нельзя , как нельзя применять выжимание и ударные приемы в бане или сауне. Ударные приемы действуют возбуждающе. Воздействуя на ткани ударные приемы не должны быть болезненными.

15.5 Захворювання серцево – судинної системи проявлються через біль у ділянці серця, порушення його ритму, серцебиттям, задишкою, набряками, синюшністю. Методика проведення занять озд.плва.при атеросклерозі. Методика проведення занять, програма и комплекси вправ складаються індивідуально для кожного хворого окремо. На перших заняттях використовують вправи малої інтенсивності для освоєння з водою, дихальні спеціальні на розслаблення. Згодом, окрім реалізації лікувальних завдань, плавання набуває характеру тренування , тобто збільшується тривалість занять та навантаження.




Предыдущий:

Следующий: