соц екон

II. Визначення термінів

5. У цих Методичних рекомендаціях терміни вживаються в такому значенні:

економічна безпека — це стан національної економіки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз, забезпечувати високу конкурентоспроможність у світовому економічному середовищі і характеризує здатність національної економіки до сталого та збалансованого зростання.

Складовими економічної безпеки є: виробнича, демографічна, енергетична, зовнішньоекономічна, інвестиційно-інноваційна, макроекономічна, продовольча, соціальна, фінансова безпеки;

виробнича безпека — це стан виробничої сфери країни, за якого забезпечується максимально ефективне використання наявних виробничих потужностей у країні, їх модернізація та розширене відтворення, зростання рівня інноваційності виробництва та підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки;

демографічна безпека — це стан захищеності держави, суспільства та ринку праці від демографічних загроз, за якого забезпечується розвиток України з урахуванням сукупності збалансованих демографічних інтересів держави, суспільства й особистості відповідно до конституційних прав громадян України;

енергетична безпека — це стан економіки, що сприяє ефективному використанню енергетичних ресурсів країни, наявності на енергетичному ринку достатньої кількості виробників та постачальників енергії, а також доступності, диференційованості та екологічності енергетичних ресурсів;

зовнішньоекономічна безпека — це стан відповідності зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтересам, що забезпечує мінімізацію збитків держави від дії негативних зовнішніх економічних чинників та створення сприятливих умов для розвитку економіки завдяки її активній участі у світовому розподілі праці;

інвестиційно-інноваційна безпека — це стан економічного середовища у державі, що стимулює вітчизняних та іноземних інвесторів вкладати кошти в розширення виробництва в країні, сприяє розвитку високотехнологічного виробництва, інтеграції науково-дослідної та виробничої сфери з метою зростання ефективності, поглиблення спеціалізації національної економіки на створенні продукції з високою часткою доданої вартості;

макроекономічна безпека — це стан економіки, за якого досягається збалансованість макроекономічних відтворювальних пропорцій;

продовольча безпека — це стан виробництва продуктів харчування в країні, що здатний повною мірою забезпечити потреби кожного члена суспільства в продовольстві належної якості за умови його збалансованості та доступності для кожного члена суспільства;

соціальна безпека — це стан розвитку держави, за якого держава здатна забезпечити гідний і якісний рівень життя населення незалежно від віку, статі, рівня доходів, сприяти розвитку людського капіталу як найважливішої складової економічного потенціалу країни;

фінансова безпека — це стан фінансової системи країни, за якого створюються необхідні фінансові умови для стабільного соціально-економічного розвитку країни, забезпечується її стійкість до фінансових шоків та дисбалансів, створюються умови для збереження цілісності та єдності фінансової системи країни. Фінансова безпека, у свою чергу, має такі складові:

- банківська безпека — це рівень фінансової стійкості банківських установ країни, що дає змогу забезпечити ефективність функціонування банківської системи країни та захист від зовнішніх і внутрішніх дестабілізуючих чинників незалежно від умов її функціонування;

- безпека небанківського фінансового сектору — це рівень розвитку фондового та страхового ринків, що дає змогу повною мірою задовольняти потреби суспільства в зазначених фінансових інструментах та послугах;

- боргова безпека — відповідний рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування та ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для задоволення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує суверенітету держави та її фінансовій системі;

- бюджетна безпека — це стан забезпечення платоспроможності та фінансової стійкості державних фінансів, що надає можливість органам державної влади максимально ефективно виконувати покладені на них функції;

- валютна безпека — це стан курсоутворення, який характеризується високою довірою суспільства до національної грошової одиниці, її стійкістю, створює оптимальні умови для поступального розвитку вітчизняної економіки, залучення в країну іноземних інвестицій, інтеграції України до світової економічної системи, а також максимально захищає від потрясінь на міжнародних валютних ринках;

- грошово-кредитна безпека — це стан грошово-кредитної системи, що забезпечує всіх суб’єктів національної економіки якісними та доступними кредитними ресурсами в обсягах та на умовах, сприятливих для досягнення економічного зростання національної економіки.

III. Підходи до визначення інтегрального індексу економічної безпеки

6. Інтегральний індекс економічної безпеки складається з 9 середньозважених субіндексів (складових економічної безпеки):

1) виробнича безпека;

2) демографічна безпека;

3) енергетична безпека;

4) зовнішньоекономічна безпека;

5) інвестиційно-інноваційна безпека;

6) макроекономічна безпека;

7) продовольча безпека;

8) соціальна безпека;

9) фінансова безпека.

7. Фінансова безпека, у свою чергу, містить такі складові:

1) банківська безпека;

2) безпека небанківського фінансового ринку;

3) боргова безпека;

4) бюджетна безпека;

5) валютна безпека;

6) грошово-кредитна безпека.

8. Розрахунок інтегральних індексів у розрізі зазначених субіндексів (складових економічної безпеки) здійснюється на основі оцінки понад 130 окремих індикаторів, які базуються як на статистичних даних, так і даних, отриманих шляхом опитування респондентів.

9. Визначення інтегральної оцінки економічної безпеки здійснюється в такому порядку:

формування множини (переліку) індикаторів;

визначення характеристичних значень індикаторів;

нормування індикаторів;

визначення вагових коефіцієнтів;

розрахунок інтегральних індексів за окремими сферами економіки та інтегрального індексу економічної безпеки в цілому.

IV. Формування множини (переліку) індикаторів

10. Формування множини (переліку) індикаторів здійснюється за принципами репрезентативності (включені найбільш суттєві показники, що впливають на рівень економічної безпеки держави), достовірності (адекватно відображають стан складової безпеки) та інформаційної доступності (під час розрахунку використовуються офіційні статистичні дані та публічні експертні оцінки).

11. Формування переліку індикаторів здійснюється на основі відбору показників, які найбільш повно характеризують кожен із субіндексів, з урахуванням попередньо накопиченого досвіду оцінювання, напрацювань українських та міжнародних вчених у сфері економічної безпеки, показників економічної безпеки, визначених профільними міжнародними організаціями (Міжнародним валютним фондом, ООН, Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), нормативними документами ЄС тощо), цільових орієнтирів, установлених у національних програмах розвитку (перелік індикаторів та джерел вхідної інформації за складовими економічної безпеки наведено в додатку 1).

12. Сформована множина індикаторів за допомогою коефіцієнтів кореляції повинна бути перевірена на ступінь щільності статистичних зв’язків між їх числовими рядами з метою уникнення посиленого ефекту під час розрахунку інтегрального показника. Разом з тим найбільш важливим індикаторам (без яких оцінювання рівня безпеки було б неповним) у разі виявлення значної парної кореляції числових рядів надається менша вага.

13. Під час розрахунку інтегрального показника за певний період у разі застосування індикаторів, які мають періодичність оприлюднення лише один раз на рік або публікуються із значною часовою затримкою, використовуються останні наявні значення цих індикаторів.

14. Перегляд системи індикаторів та їх характеристичних значень у зв’язку зі змінами в національній і світовій економіці буде здійснюватися в разі необхідності, але не рідше ніж один раз на п’ять років.

V. Визначення характеристичних значень індикаторів

15. Для кожного індикатора складових стану економічної безпеки України розроблені характеристичні значення, які визначають рівень економічної безпеки. Діапазон характеристичних значень кожного показника (індикатора) вимірюється від 0 до 1 (або від 0 до 100 відсотків) та ділиться на п’ять інтервалів (див. рис.):

(y0, yкрит), (yкрит, yнебезп), (yнебезп, yнездв), (yнездв, yздв), (yздв, yопт),

де y0 — значення індикатора, яке характеризується як мінімальний або абсолютно небезпечний рівень економічної безпеки та за якого рівень економічної безпеки дорівнює 0;

yкрит — значення індикатора, яке характеризується як критичний рівень економічної безпеки та за якого рівень економічної безпеки дорівнює 0,2, або 20 % оптимального значення;

yнебезп — значення індикатора, яке характеризується як небезпечний рівень економічної безпеки та за якого рівень економічної безпеки дорівнює 0,4, або 40 % оптимального значення;

yнездв — значення індикатора, яке характеризується як незадовільний рівень економічної безпеки та за якого рівень економічної безпеки дорівнює 0,6, або 60 % оптимального значення;

yздв — значення індикатора, яке характеризується як задовільний рівень економічної безпеки та за якого рівень економічної безпеки дорівнює 0,8, або 80 % оптимального значення;

yопт — значення індикатора, яке характеризується як оптимальний рівень економічної безпеки та за якого рівень економічної безпеки дорівнює 1, тобто дорівнює оптимальному значенню.

  

Рис. Діапазон характеристичних значень рівнів економічної безпеки за різними типами індикаторів

16. Множина індикаторів залежно від економічного змісту поділена на три типи (див. рис.).

Індикатор типу C є стимулятором, тобто наявний прямий зв’язок між показником-стимулятором та інтегральною оцінкою.

Індикатор типу B є дестимулятором, коли між показником-дестимулятором та інтегральною оцінкою наявний зворотній зв’язок.

Найбільш поширеним серед множини індикаторів є змішаний тип A, який до певного значення показника є стимулятором, а в разі подальшого збільшення перетворюється на дестимулятор складової/субіндексу стану економічної безпеки.

17. Приведення індикаторів, які є різними за типами (стимулятори, дестимулятори, змішаний тип), до інформаційної односпрямованості та розмірності тлумачень характеристичних значень відбувається шляхом нормування.

18. Присвоєння характеристичних значень певній величині індикатора складової економічної безпеки здійснюється за допомогою таких методів:

аналогового методу (оптимальними вважаються значення індикатора в країнах, які визнані еталоном у цій сфері; визначення середніх значень, а саме «задовільного рівня» та «незадовільного рівня», здійснюється шляхом групування та узагальнення значень індикатора, які досягнуті в інших країнах світу);

законодавчо-нормативний критерій (критичний або оптимальний рівень визначається відповідно до граничного рівня, закріпленого в національному законодавстві чи профільними міжнародними організаціями);

експертної оцінки.

19. Присвоєння характеристичних значень для кожного індикатора здійснюється таким чином:

y0:=x0;

yкрит:=xкрит;

yнебезп:=xнебезп;

yнездв:=xнездв;

yздв:=xздв;

yопт:=xопт.

(1),

де x — величина (статистичні дані) індикатора;

y — характеристичне значення індикатора.

Відповідно до зазначеного:

x0 — величина індикатора, яка характеризується як мінімальний або абсолютно небезпечний рівень економічної безпеки та за якої рівень економічної безпеки дорівнює 0;

xкрит — величина індикатора, яка характеризується як критичний рівень економічної безпеки та за якої рівень економічної безпеки дорівнює 0,2, або 20 % оптимального значення;

xнебезп — величина індикатора, яка характеризується як небезпечний рівень економічної безпеки та за якої рівень економічної безпеки дорівнює 0,4, або 40 % оптимального значення;

xнездв — величина індикатора, яка характеризується як незадовільний рівень економічної безпеки та за якої рівень економічної безпеки дорівнює 0,6, або 60 % оптимального значення;

xздв — величина індикатора, яка характеризується як задовільний рівень економічної безпеки та за якої рівень економічної безпеки дорівнює 0,8, або 80 % оптимального значення;

xопт — величина індикатора, яка характеризується як оптимальний рівень економічної безпеки та за якої рівень економічної безпеки дорівнює 1, тобто дорівнює оптимальному значенню.

VI. Нормування індикаторів

20. Нормування індикаторів здійснюється за допомогою лінійної функції таким чином, щоб характеристичні значення індикаторів потрапляли в зіставні за величиною інтервали. Перехід від абсолютних до нормованих значень індикаторів дозволяє вимірювати індикатори за шкалою від 0 до 1 або у відсотках: 0 відповідає 0 %, 1 — 100 %. Таким чином, отримане нормоване значення індикатора характеризує своєю величиною ступінь наближення до оптимального значення 1.

21. Нормування індикатора за типом C здійснюється за такою формулою:

yij =

  

0,2exp(

xij - xкрит___________ni

), xij < 0 Щ xij < xкрит

0,2

xij_______xкрит

, 0 < xij < xкрит

0,2 + 0,2

(xij - xкрит)_________________(xнебезп - xкрит)

,         xкрит Ј xij < xнебезп

0,4 + 0,2

(xij - xнебезп)_________________(xнездв - xнебезп)

,         xнебезп Ј xij < xнездв

0,6 + 0,2

(xij - xнездв)________________(xздв - xнездв)

,         xнездв Ј xij < xздв

0,8 + 0,2

(xij - xздв)______________(xопт - xздв)

,         xздв Ј xij < xопт

1, xопт Ј xij

 

(2),

де xij — значення i-го індикатора в період j;

yij — нормоване значення індикатора xij;

ni — константа згладжування, для кожного індикатора визначається окремо експертним шляхом.

Значення індикаторів для нормування наведено в додатку 2.

22. Нормування індикатора за типом B здійснюється за такою формулою:

yij =

  

1, xij < xопт

0,8 + 0,2

(xздв - xij)______________(xздв - xопт)

,      xопт Ј xij < xздв

0,6 + 0,2

(xнездв - xij)________________(xнездв - xздв)

,          xздв Ј xij < xнездв

0,4 + 0,2

(xнебезп - xij)_________________(xнебезп - xнездв)

,        xнездв Ј xij < xнебезп

0,2 + 0,2

(xкрит - xij)_________________(xкрит - xнебезп)

,         xнебезп Ј xij < xкрит

0,2

xкрит_______xij

, xij і xкрит

 

(3),

де xij — значення i-го індикатора в період j;

yij — нормоване значення індикатора xij.

23. Унаслідок того, що індикатор за типом A до певного значення є стимулятором, а в разі подальшого його збільшення є дестимулятором, нормування такого індикатора потребує поєднання розрахунків за типом C (для лівої частини, яка є стимулятором) та за типом B (для правої частини, що є дестимулятором).

24. В Інтервалі між лівою та правою частинами оптимальних значень індикатора нормалізоване значення дорівнює 1.

yij = 1,

при xл.ч.опт Ј xij < xп.ч.опт

(4).

VII. Визначення вагових коефіцієнтів

25. Розрахунок інтегрального індексу в цілому та інтегральних індексів за окремими сферами економіки здійснюється за допомогою вагових коефіцієнтів, які визначено шляхом експертного оцінювання.

26. У березні 2013 року було проведено експертне опитування, спрямоване на збір системної оціночної інформації щодо стану окремих сфер економіки, внутрішніх та зовнішніх загроз цим сферам, умов для ефективного ведення бізнесу. В опитуванні взяли участь 25 — 30 експертів. Опитування експертів здійснювалось у формі стандартизованого інтерв’ю.

27. Опитування передбачало отримання відповідей на поставлені запитання у формалізованому вигляді (оцінка за десятибальною шкалою). Одержана в результаті опитування інформація дала змогу під час подальшого аналізу використовувати середні експертні оцінки, що характеризували важливість кожного індикатора для узагальнених об’єктів та структур чи впливових взаємозв’язаних чинників у складних системах.

28. Розрахунок вагових коефіцієнтів для кожного субіндексу здійснювався за такою формулою:

  

(5),

де i — індикатор, який визначає стан агрегованого показника/субіндексу економічної безпеки, де i = (1, 2, 3 … n);

ai — експертна оцінка, що характеризує важливість i-го індикатора для узагальнених об’єктів/субіндексів економічної безпеки;

di — ваговий коефіцієнт, що визначає ступінь внеску i-го показника в інтегральний індекс складової економічної безпеки.

Вагові коефіцієнти для розрахунку субіндексів економічної безпеки та інтегрального показника економічної безпеки наведені в додатку 3.

VIII. Розрахунок інтегральних індексів за окремими сферами економіки та інтегрального індексу економічної безпеки в цілому

29. Інтегральний індекс економічної безпеки визначається ієрархічно:

на нижньому рівні — індекси за окремими сферами економіки (зокрема фінансової безпеки, складовими якої є бюджетна, валютна, боргова безпеки тощо);

на верхньому — узагальнений індекс.

30. Розрахунок інтегрального індикатора за кожною сферою безпеки здійснюється за такою формулою:

  

(6),

де Im — агрегований показник/субіндекс m-ї сфери економічної безпеки, де m = (1, 2, 3 … 9);

di — ваговий коефіцієнт, що визначає ступінь внеску i-го показника в інтегральний індекс складової економічної безпеки;

yi — нормалізована оцінка i-го індикатора.

31. Інтегральний індикатор економічної безпеки України (I) в цілому розраховується за такою формулою:

  

(7),

де dm — ваговий коефіцієнт, що визначає ступінь внеску показника/субіндекса m-ї сфери економічної безпеки в інтегральний індекс економічної безпеки України;

Im — агрегований показник/субіндекс m-ї сфери економічної безпеки, де m = (1, 2, 3 … 9).

 




Предыдущий:

Следующий: