соц.ек безпека

Міністерство аграрної політики України

Полтавська державна аграрна академія

Кафедра організації обліку

та аудиту

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисципліни «Соціально – економічна безпека»

Виконав:

ОКР – бакалавр

Напрям – облік і аудит

Заочна форма навчання

_4_курс,_2_ група

Пікуль Олександр Сергійович

Номер залікової книжки

__79__

Полтава – 2013 р.

Варіант 9.

Показники та індикатори економічної безпеки підприємства.

Типова схема забезпечення фінансової складової економічної безпеки

o конкурентний стан підприємства (організації) на ринку — частка ринку, якою володіє суб’єкт господарювання; рівень застосовуваних технологій і менеджменту;

o ринок цінних паперів підприємства (організації) — оператори та інвестори цінних паперів, курс акцій.

Важливою передумовою забезпечення фінансової складової економічної безпеки є планування (включаючи й бюджетне) комплексу заходів та оперативна реалізація запланованих дій у процесі здійснення тим чи іншим суб’єктом господарювання фінансово-економічної діяльності.

Показники, за допомогою яких можна оцінити фінансово-економічний стан (безпеку) підприємства (організації), наведено на рис. 1.4.

Рис. 1.4. Групи розрахункових показників для оцінки фінансово-економічного стану (безпеки) підприємства

Розглянемо детальніше показники фінансової складової безпеки підприємства.

Рентабельність активів (Р) характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства. її обчислюють за формулою

де П.ц) — загальний (чистий) прибуток підприємства за рік; К — середня сума активів за річним балансом, г — облікова ставка НБУ, %.

Обчислюючи цей показник, зважаючи на загальний (до оподаткування), так і на чистий (після оподаткування) прибуток. Єдиного методичного підходу тут не існує. Тому треба обов’язково зазначити, який саме прибуток узято.

Рентабельність власного капіталу (Рвк) відображає ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів:

де 17 — чистий прибуток підприємства; Кш — власний капітал підприємства.

Рентабельність акціонерного капіталу (Рш) свідчить про верхню межу дивідендів на акції. її обчислюють за формулою

де А*ст — статутний капітал (номінальна вартість проданих акцій).

Цей показник можна обчислювати також як рентабельність акціонерного капіталу від звичайних акцій. Тоді з прибутку П віднімають фіксовані дивіденди на привілейовані акції, а зі статутного капіталу — їх номінальну вартість.

Рентабельність продукції (Р) характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. її визначають за формулою

де П — прибуток від реалізації продукції за певний період; Срп — повна собівартість реалізованої продукції.

Рентабельність продукції можна обчислювати також як відношення прибутку до обсягу реалізованої продукції. Саме в такому вигляді цей показник використовують у зарубіжній практиці.

Ділова активність підприємства є досить широким поняттям і практично охоплює всі аспекти його роботи. Специфічними показниками тут слугують оборотність активів і товарно-матеріальних запасів, дебіторська і кредиторська заборгованість.

Оборотність активів (/іа) — це кількість оборотів активів підприємства за певний період (переважно за рік), тобто

де В- виручка від усіх видів діяльності підприємства за певний період; А*а — середній розмір активів за той самий період. За цих умов середня тривалість одного обороту (ґа)

де Дк — кількість календарних днів у періоді. Оборотність товарно-матеріальних запасів (її ) виражається кількістю оборотів за певний період:

де Ср — повна собівартість реалізованої продукції за певний період; Л#- середній обсяг запасів у грошовому виразі.

Активність підприємства у сфері розрахунків з партнерами характеризується середніми термінами оплати дебіторської і кредиторської заборгованості.

Середній термін оплати дебіторської заборгованості покупцями продукції підприємства (і ) обчислюють за формулою

де За — дебіторська заборгованість (заборгованість) покупців; Дк — кількість календарних днів у періоді, за який обчислюють показник (рік — 360, квартал — 90); Упр — обсяг продажу продукції за розрахунковий період.

За період іо платіжні вимоги підприємства до покупців перетворюються на гроші. Зрозуміло, що скорочення цього періоду є економічно вигідним, а продовження (проти встановленого терміну або проти минулого року) — небажаним і потребує з’ясування причин.

Середній термін оплати кредиторської заборгованості постачальникам (/ ) визначається співвідношенням

де Зк — кредиторська заборгованість постачальникам; М- обсяг закупівлі сировини і матеріалів за розрахунковий період у грошовому вимірі.

Коефіцієнт автономії(£) обчислюють діленням власного капіталу на підсумок балансу підприємства:

де Кв — власний капітал підприємства; Кб — підсумок балансу (сума всіх джерел фінансування).

Коефіцієнт забезпечення боргів (£зб) є модифікацією першого показника і визначається як співвідношення власного та залученого капіталу, тобто

де К — боргові зобов’язання підприємства (залучений капітал). Аналітична оцінка фінансового стану підприємства на базі таких коефіцієнтів, на жаль, не завжди є однозначною. Безумовно, зменшення частки боргів у сукупному капіталі зміцнює фінансову незалежність підприємства. Проте водночас звужуються джерела фінансування та можливості підвищення ефективності його діяльності.

За певних умов кредити вигідно брати. Тут виявляється ефект так званого фінансового важеля (левериджу), який виражають відношенням заборгованості до власного капіталу. Коли плата за кредит менша за рентабельність активів з урахуванням оподаткування, збільшення заборгованості (збільшення відношення К / К ) призводить до зростання рентабельності власного капіталу. Отже, залучення кредиту в цьому разі є фінансовим важелем (лівериджем) підвищення ефективності роботи підприємства.

Платоспроможність підприємства, тобто його здатність вчасно розраховуватися з боргами, визначають за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Вони показують, наскільки короткострокові зобов’язання покриваються ліквідними активами. А оскільки поточні активи мають різну ліквідність, то й обчислюють кілька коефіцієнтів ліквідності — загальної, термінової та абсолютної.

Коефіцієнт загальної ліквідності (кт) — це відношення оборотних активів (розділи II і III активу балансу) до короткострокових пасивів (розділ III пасиву):

де АГоа — оборотні активи підприємства; К — короткострокова заборгованість підприємства.

Якщо кт <2, то платоспроможність підприємства вважається низькою. За надто високого його значення (к > 3 — 4), може виникнути сумнів в ефективності використання оборотних активів. На оптимальну величину кт помітно впливає частка товарно-матеріальних запасів в оборотних активах. Для підприємств з невеликими товарно-матеріальними запасами та оперативно оплачуваними дебіторськими зобов’язаннями є прийнятним нижчий рівень співвідношення оборотних активів і короткострокової заборгованості (кт < 2), а на підприємствах, в оборотних активах яких велика частка товарно-матеріальних запасів, це співвідношення треба підтримувати на більш високому рівні.

Коефіцієнт термінової ліквідності (кт) обчислюють як відношення оборотних активів високої (термінової) ліквідності до короткострокових пасивів, тобто

де Ктл — оборотні активи високої (термінової) ліквідності, до яких належать оборотні активи мінус товарно-матеріальні запаси (запаси і витрати).

Коли к < 1, то платоспроможність підприємства невисока. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (кт) - це відношення абсолютно ліквідних активів до короткострокових пасивів:

де — абсолютно ліквідні активи підприємства, до яких належать гроші й короткострокові фінансові вкладення (ліквідні цінні папери).

Процес виробництва на будь-якому підприємстві здійснюється за належної взаємодії трьох визначальних його чинників: персоналу (робочої сили), засобів праці та предметів праці. Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал підприємства продукує суспільно корисну продукцію або надає виробничі й побутові послуги.

Процес формування результатів та ефективності виробництва (продуктивності системи), нагляд за ефективністю якого покладено на службу безпеки підприємства, показано на рис. 1.5.

Важливою передумовою охорони фінансової складової економічної безпеки є планування (включаючи й бюджетне) комплексу необхідних заходів та оперативна реалізація запланованих дій у процесі здійснення тим чи іншим суб’єктом господарювання фінансово-економічної діяльності.

2.Які методи і способи захисту інформації?

Створення систем інформаційної безпеки (СІБ) в ІС і IT ґрунтується на таких принципах:

Системний підхід до побудови системи захисту означає оптимальне поєднання взаємозв’язаних організаційних, програмних, апаратних, фізичних та інших властивостей, підтверджених практикою створення вітчизняних і зарубіжних систем захисту і вживаних на всіх етапах технологічного циклу оброблення інформації.

Принцип безперервного розвитку системи є одним з основоположних для комп’ютерних інформаційних систем та актуальним для СІ Б. Способи уникнення загроз інформації в IT безперервно вдосконалюються, тому гарантування безпеки ІС не може бути одноразовим актом. Це безперервний процес, що полягає у:

* обґрунтуванні та реалізації найбільш раціональних методів, способів і шляхів удосконалення СІ Б;

* безперервному контролі;

* виявленні її вузьких і слабких місць;

* установленні потенційних каналів просочування інформації;

* визначенні нових способів несанкціонованого доступу. Розмежування і мінімізація повноважень з доступу до оброблюваної

інформації і процедур оброблення — це надання як користувачам, так і працівникам ІС мінімуму певних повноважень, достатніх для виконання ними своїх службових обов’язків.

Повнота контролю і реєстрації спроб несанкціонованого доступу означає необхідність точно встановлювати ідентичність кожного користувача і протоколювання його дій для проведення можливого розслідування, а також неможливість здійснювати будь-яку операцію з оброблення і інформації в ІТ без її попередньої реєстрації.

Забезпечення надійності системи захисту полягає в неможливості зниження рівня надійності у разі виникнення в системі збоїв, відмов, навмисних дій зломлювача або ненавмисних помилок користувачів та обслуговуючого персоналу.

Забезпечення контролю за функціонуванням системи захисту — це створення засобів і методів контролю працездатності механізмів захисту.

Забезпечення економічної доцільності використання системи захисту, що виражається в перевищенні можливого збитку ІС і ІТ від реалізації загроз над вартістю розроблення й експлуатації СІ Б.

Система інформаційної безпеки повинна мати певні види власного програмного забезпечення, спираючись на які вона буде здатна виконувати свою цільову функцію.

1. Правове забезпечення — сукупність законодавчих актів, нормативно-правових документів, положень, інструкцій, вимоги яких є обов’язковими в рамках сфери їх діяльності в системі захисту інформації.

2. Організаційне забезпечення — гарантування інформаційної безпеки певними структурними одиницями.

3. Інформаційне забезпечення — відомості, показники, параметри, що є підставою для вирішення завдань, які забезпечують функціонування СІБ (показники доступу, обліку, зберігання, різні розрахункові завдання, пов’язані з діяльністю служби безпеки).

4. Технічне (апаратне) забезпечення — передбачає широке використання технічних засобів для захисту інформації та забезпечення діяльності СІБ.

5. Програмне забезпечення — різні інформаційні, облікові, статистичні й розрахункові програми, що забезпечують оцінювання наявності й небезпеки різних каналів витоку інформації та способів несанкціонованого доступу до неї.

6. Математичне забезпечення — математичні методи, які використовують для різних розрахунків, пов’язаних з оцінюванням небезпеки технічних засобів, які мають зловмисники, сфер і норм необхідного захисту.

7. Лінгвістичне забезпечення — сукупність спеціальних мовних засобів спілкування фахівців і користувачів у сфері гарантування інформаційної безпеки.

8. Нормативно-методичне забезпечення містить:

o норми і регламенти діяльності органів, служб, засобів, що реалізовують функції захисту інформації;

o різні методики, що забезпечують діяльність користувачів при виконанні своєї роботи за жорстких вимог дотримання конфіденційності.

Нормативно-методичне забезпечення дотичне з правовим.

Нині провідну роль відіграють організаційні заходи захисту інформації. Тому виникає питання щодо організації служби безпеки.

Реалізація політики безпеки потребує налаштування засобів захисту, управління системою захисту і здійснення контролю функціонування ІС. Завдання управління і контролю зазвичай вирішуються адміністративною групою, склад і розмір якої залежать від конкретних умов. Часто така група працює у складі: адміністратор безпеки, менеджер безпеки та оператори.

У найбільшій мережі світу Інтернет атаки на комп’ютерні системи особливо актуальні, вони не знають державних кордонів, не враховують расових чи соціальних відмінностей. Відбувається постійна боротьба інтелекту, а також організованості системних адміністраторів і винахідливості хакерів.

Розроблена корпорацією Microsoft операційна система Windows NT як основа ІС набуває дедалі більшого поширення. І звичайно, хакери всього світу приділяють їй пильну увагу.

Чим більший і сучасніший спосіб отримання інформації, тим більший ризик збереження її конфіденційності. У такому сенсі неабияке значення має захист інформації під час одержання її через Інтернет. За даними CERT Coordination Center, у 1995 p. було зареєстровано 2421 випадок зломів локальних мереж і серверів. За результатами опитування, проведеного Computer Security Institute (CSI), з 1991 p. серед 500 найбільших організацій, компаній та університетів кількість незаконних вторгнень зросла на 48,9 %, а втрати від цих атак оцінюються в $66 мли. У зв’язку з такими колосальними втратами виникає проблема якісного та надійного захисту інформації на будь-якому рівні суспільного життя.

Одним із найбільш використовуваних механізмів захисту від хакерів є міжмережеві екрани — брендмауери (firewalls). Проте зауважимо, що внаслідок непрофесіоналізму частини адміністраторів і вад деяких типів брендмауерів понад 30% зломів відбувається після установки захисних систем. Така ситуація в захисті інформації є проблемою не лише європейських країн. Україна в цій ситуації теж не виняток, вона впевнено доганяє інші країни за кількістю зломів серверів і локальних мереж та завданими ними збитками.

Незважаючи на нібито правовий «хаос», будь-яка діяльність, пов’язана з розробленням, продажем і використанням засобів захисту інформації, регулюється безліччю законодавчих і нормативних документів, а всі використовувані системи підлягають обов’язковій сертифікації.

Нині питанням безпеки даних у розподілених комп’ютерних системах приділяється велика увага. Розроблено безліч засобів для гарантування інформаційної безпеки, що призначені для використання на різних комп’ютерах з різними ОС. Одним із напрямів є міжмережеві екрани (firewalls), які контролюють доступ до інформації користувачів зовнішніх мереж.

3.Виконайте розрахунки та проведіть аналітичну оцінку окремих. показників за допомогою яких можна оцінити ступінь фінансової безпеки:

надлишок чи нестачі власних обігових коштів, необхідних для формування запасів і покриття витрат пов’язаних з господарською діяльністю:

надлишок чи нестача власних обігових коштів, а також середньо – та довгострокових позик;

надлишок чи нестача загального обсягу обігових коштів.

Для розрахунків скористатися формулами:

± ЕМ = (ЕСМ) — Z

± Е = ЕСМЧ

Де ЕС – сума власних обігових коштів,

КМ – обсяг середньо-довгострокових позик,

КТ – короткострокові кредити і позики.

Показники

Джерело інформації

1.

Джерела власних засобів

Ф1. ряд 380

2.

Основні засоби

Ф1. ряд 080

3.

Наявність власних оборотних засобів (ряд.1-ряд.2)

4.

Довгострокові кредити і позичкові засоби

Ф1 ряд.480

5.

Наявність власних засобів і довгострокових позичкових джерел формування запасів і витрат (ряд.3-ряд.4)

6.

Короткострокові кредити і позичкові засоби.

Ф1ряд.500+510

7

Загальна величина основних джерел формування запасів (ряд5+ряд6).

8

Загальна величина запасів.

9

Надлишок (+) або недостатність (-) власних оборотних засобів (ряд3 –ряд 8)

10

Надлишок (+) або недостатність (-) власних і довгострокових позичкових джерел формування запасів і витрати (ряд.7 – ряд .8)

11

Надлишок (+) або недостатність (-) загальної величини основних джерел формування запасів і витрати

(ряд7 – ряд 8)

Примітка :

Оцінювати фінансовий стан підприємства доцільно за допомогою показників наявності достатньої величини джерел для формування запасів і витрат підприємства:

наявність власних оборотних засобів (О);

наявність власних і довгострокових позичкових джерел запасів і витрат (Ззп);

загальна величина основних джерел формування запасів і витрат (ЗАГзп).

За цими показниками наявності джерел формування запасів і витрат оцінюють три рівні забезпеченості запасами і рівні витрат:

надлишок (недостатність) власних оборотних засобів (±О);

надлишок (недостатність) власних і довгострокових позичкових джерел формування запасів витрат (±Ззп);

надлишок (недостатність( загальної величини основних джерел формування запасів і витрат (±ЗАГзп).

Розрахувати цих трьох показників дають змогу кваліфікувати фінансові ситуації за рівнем їхньої стійкості.

Для визначення фінансової стійкості використовується тривимірний показник. У таблиці наведені співвідношення цих показників залежно від характеру фінансового стану підприємства.

Характеристика фінансової ситуації за тривимірним показником

Абсолютна стійкість

Нормальна стійкість

Нестійке фінансове становище

Кризовий фінансовий стан

О≥ 0

О< 0

О< 0

О< 0

Ззп≥ 0

Ззп≥ 0

Ззп< 0

Ззп< 0

ЗАГзп≥ 0

ЗАГзп≥ 0

ЗАГзп≥ 0

ЗАГзп< 0

1-1,1

0-1,1

0-0,1

0-0,0

Список використаної літератури:

1. Барсуков В.С. Безпека: технології, засоби, послуги / В.С. Борсуків. – М., 2001 – 496 с.

2. Ярочкин В.И. Інформаційна безпека. Підручник для студентів вузів / 3е изд. – М.: Академічний проект: Трікста, 2005. – 544 з.

3. Барсуков В.С. Сучасні технології безпеки / В.С. Борсуків, В.В. Водолазській. – М.: Нолідж, 2000. – 496 з., мул.

4. Зегжда Д.П. Основи безпеки інформаційних систем / Д.П. Зегжда, А.М. Івашко. – М.: Гаряча лінія – телеком, 2000. – 452 с., мул.

5. Комп’ютерна злочинність і інформаційна безпека / А.П. Леонов [і др.]; під общ. Ред. А.П. Леонова. – Мінськ: АРІЛ, 2000. – 552 с.




Предыдущий:

Следующий: