таблиця історіф

Політика Інді ї після здобуття незале жності

Внутрішня політика

Зовнішня політика

Прискорений розвиток держсектору

в промисловості (за рахунок будівництва державою підприємств в металургії, машинобудуванні,

електроенергетиці, вугільній і нафтовій промисловості).

Активна підтримка приватного бізнесу, контроль за діяльністю монополій.

Створення сприятливих умов для розвитку національної економіки

(за рахунок обмеження доступу іноземного капіталу в країну).

Проведення аграрної реформи

(обмеження розмірів феодального землеволодіння, передача землі за викуп орендарям з нижчих каст, заохочення створення кооперативів).

Проведення адміністративно- територіальної реформи у 1956 р. (розмежування за національною

та мовною ознаками)

Дотримання принципу «позитивного

нейтралітету», неприєднання до військово-політичних блоків (уряд Індії

засудив створення СЕАТО в 1954 р.

і СЕНТО в 1955 р.).

У відносинах з іншими країнами застосовували п’ять принципів мирного

співіснування «панча шіла» (уперше

щодо Китаю):

• взаємна повага територіальної

цілісності і суверенітету;

• взаємний ненапад;

• невтручання у внутрішні справи одне одного;

• рівність і взаємна вигода;

• мирне співіснування.

Дж. Неру був одним з ініціаторів Бандунзької конференції 1955 р. і створення Руху неприєднання

На початку 60-х рр. через перебування

на території Індії Далай-лами Тибету погіршилися індійсько- китайські відносини. Китайські війська окупували частину індійської території

 

Внутрішня політика

Зовнішня політика

Проведення радикальних соціально-економічних реформ:

• націоналізація банків і системи загального

страхування;

• передача до рук держави експортної та імпортної торгівлі;

• організація кооперативної торгівлі товарами

широкого вжитку у містах і сільській місцевості;

• обмеження діяльності монополій;

• продовження аграрної реформи;

• зменшення податку на невеликі ділянки землі, земельного максимуму;

• скасування пенсій та привілеїв для князів.

Але паралельно із цим:

• запровадження надзвичайного стану (1975), заборона страйків;

• порушення громадянських прав і свобод;

• антигуманні методи розв’язання демографічної проблеми (через примусову стерилізацію)

 

Активізується співробітництво

із СРСР, особливо у військовій сфері.

У грудні 1971 р. Індія

розпочинає чергову війну проти Пакистану і доводить її до успішного кінця.

Після цього авторитет

Індії на міжнародній арені зростає.

Але за умов енергетичної кризи 1973 р. ця війна гальмує здійснення

Економічних і соціальних програм.

Економічна ситуація в країні погіршується, формується опозиція уряду І. Ганді




Предыдущий:

Следующий: