таблиця+рисунок

Наступний етап дослідження полягав в аналізі результатів «Методики діагностики рівня соціальної фрустрованості Л.І. Вассермана». На рис. 2.2.1 показані загальні показники рівня соціальної фрустрованості у лікарів.

Рис. 2.2.1Рівні соціальної фрустрованості у лікарів

Для більшості респондентів характерний занижений рівень соціальної фрустрованості, що свідчить про існування певних ситуацій, явищ та подій, котрі можуть перешкодити якісній та продуктивній праці лікарів, викликаючи розчарування, відчуття безпорадності, незадоволеності, роздратування та спектр інших негативних емоційних відчуттів, а також впливати на інші сфери життя (не лише професійного). Найбільші значимими сферами, котрі викликають стан фрустрації, респонденти зазначили такі як: умови професійної діяльності, матеріальне становище, взаємовідносини із суб’єктами своєї професійної діяльності (в основному пацієнтами), можливість вибору місця роботи та політична ситуація у державі.

Таблиця 2.2.1

Рівні компонентів саморегуляції авіадиспетчерів за методикою «стиль саморегуляції» О.Моросанової

Рівень

Шкала

Низький

Середній

Високий

Планування

0%

8%

92%

Моделювання

0%

0%

100%

Програмування

0%

50%

50%

Оцінювання результатів

0%

0%

100%

Гнучкість

0%

54%

46%

Самостійність

0%

32%

68%

Загальний рівень саморегуляції

0%

0%

100%

Отже, відсоткові співвідношення по кожній зі шкал саморегуляції відображають Загальний рівень саморегуляції, що дозволяє оцінити найбільш виражені показники багатокомпонентного поняття. В даному випадку на перший план виступає такі елементи саморегуляції, як: моделювання та оцінювання результатів, що відображають високий рівень цих компонентів у 100 % респондентів. Це означає, що всі респонденти здатні добре виділяти значущі умови досягнення цілей як у поточній ситуації, так і в перспективному майбутньому, що проявляється у відповідності програм дій планам діяльності, відповідності одержуваних результатів прийнятим цілям. Також високий показник по шкалі Оцінювання результатів свідчить про розвиненість та адекватность самооцінки, сформованості і стійкості суб’єктивних критеріїв оцінки результатів. Респонденти адекватно оцінюють як сам факт неузгодженості отриманих результатів з метою діяльності, так і причин, що привели до певного результату, вони гнучко адаптуються до зміни умов.

В 92% опитаних спостерігається високий рівень по шкалі Планування, що вказує на сформовану потребу в усвідомленому плануванні діяльності.

Результати за шкалою Програмування розділились порівну по 50% між середнім та високим рівнем, що говорить про сформовану та формуючу потребу респондентів у продумуванні способів своїх дій для досягнення встановлюваних цілей.

За шкалою Самостійність у 68% досліджуваних наявний високий показник, що дає можливість говорити про автономність їх діяльності, уміння організовувати, планувати, оцінювати власну діяльність.

Середні показники гнучкості характерні для більшої половини респондентів, а саме 54%, що вказує на здатність не завжди перестроюватись, вносити корекцію в систему саморегуляції при зміні зовнішніх або внутрішніх умов. Це може бути наслідком роботи авіадиспетчерів в жорстко регламентованих умовах, де кожна дія доводиться до автоматизму.

Таким чином, у групі респондентів загальний рівень саморегуляції високий, що свідчить про добре розвинуті вміння планувати, програмувати, моделювати та самостійно адекватно оцінювати свою діяльність, що є надзвичайно важливим для авіаційних операторів.




Предыдущий:

Следующий: