технології соц пед д-сті- метод спостереження

Технології соціально- педагогічних досліджень:

Сутність, переваги та недоліки методу спостереження

Студентки 53 групи

СПФ заочної форми навчання

Сердюк Олени В’ячеславівни

Спостереження — метод наукового дослідження , що полягає в активному , систематичному , цілеспрямованому , планомірному і навмисному сприйнятті об’єкта , в ході якого отримується знання про зовнішні сторони , властивості і відносини досліджуваного об’єкта . Спостереження характеризується: > систематичністю; > планомірністю; > цілеспрямованістю. Найбільшу користь даний метод доставляє у випадках, коли необхідно вивчити індивідуальну і швидку ситуацію, оскільки ключовим словом для спостереження є реальність, що сама собі мається на увазі як правдивість. Спостереження як метод передбачає цілеспрямоване, за попередньо розробленим планом, фіксування таких явищ, які цікавлять дослідника практичної діяльносты, воно більш об’єктивно відображає дійсність, адже набагато важче незвично поводитися. Цей метод широко застосовується у дослідженях різних явищ суспільного життя, зокрема під час вивчення психологічного взаємовпливу людей у процесі колективного обговорення проблем на зборах у ході дискусій. За його допомогою можна також вивчати вплив на аудиторію лекції, бесіди, вистави. Спостреження дає змогу одержати цікаві відомості про людину: манеру її поведінки, характер взаємовідносин з іншими людьми, особливості її спілкування. При використанні спостереження як одного з головних емпіричних методів соціально-педадогогічних досліджень необхідно забезпечити:

1) чітке визначення мети спостереження та узгодження її з метою дослідження;

2) мотивовваний вибір об’єкта, предмета й ситуації;

3) вибір найдоцільніших сособів спостереження за певною схемою;

4) планомірне проведення спостереження за певною схемою;

5) перевірка результатів спостереження щодо їхньої обгрунтованості та надійності. Завданнями спостереження можуть бути попереднє вивчення об’єкта, висунення гіпотези, її перевірка, уточнення результатів, одержаних за допомогою інших методів. Об’єктами спостереження залежно від мети та завдання дослідження є окремі особи в різних ситуаціях спілкування, великі чи малі групи, спільності. Предметом спостереження є вербальні та невербальні акти поведінки окремої людини, групи або кількох груп у певному соціальному середовищі та ситуації. Метод спостереження порівняно з іншими методами соціальної психології має низку переваг. Він, зокрема, дає змогу фіксувати події в момент їх перебігу, а також одержувати інформацію про дії індивідів незалежно від їх установок на «бажану» поведінку. — Оперативність отримання інформації. — Відносна дешевизна, не потрібен складний інструментарій. — Можливість використання в пошукових дослідженнях — активне продукування гіпотез у ході спостереження — Перевагою спостереження як методу збору інформації є, наявність прямого контакту між дослідником і досліджуваним об’єктом. Але, незважаючи на широке використання, метод спостереження має й деякі недоліки. Серех них слід виокремити такі: — вплив суб’єктивного чинника (на інтерпритацію результатів спостереження можуть впливати особисті установки, попередній досвід, емоційний стан дослідника; — на результатах спостереження позначається і факт знання піддослідними того, що за ними спостерігають, а це веде до змін у їхній поведінці; — низька надійність (тривале включене спостереження призводить до адаптації дослідника до групи, внаслідок чого знижується об’єктивність спостереження); — обмеженість сфери застосування (не всі соціальні явища можна вивчати за допомогою цього методу); — значні витрати часу — Локальність спостережуваних явищ. — Зазвичай, неможливі повторні спостереження подій, що досліджуються. — Інформація переважно про дії людей, а про цілі, мотиви, цінності її майже немає. — Перекручування даних через спостережуване «зараження» стереотипами групи, що спостерігається. — неможливість охоплення дослідником всієї сукупності явищ, характеризуючи процес); — труднощі, пов’язані з описом досліджуваних явищ; неможливість уникнути суб’єктивізму в підході до досліджуваним явищам.




Предыдущий:

Следующий: